печерський районний суд міста києва
757/45616/25-к
1-кс-38495/25
30 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 08.09.2025 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 та зобов'язання вчинити дії,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 08.09.2025 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 та зобов'язання вчинити дії.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Особа, яка подала скаргу, звернувся до слідчого судді в порядку статті 303 КПК України та просить, далі по тексту: «…скасувати постанову заступника Генерального прокурора Крим Максима про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 до трьох місяців; зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ -НП України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 долучити письмові заперечення сторони захисту до клопотання про продовження строку досудового розслідування та передати вказане клопотання, відповідно до вимог статті 295 КПК України…».
Системний аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави вважати, що скарга, з якою звернувся захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 до слідчого судді, не може бути предметом розгляду, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом 2 частини першої статті 7, частиною першою статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Разом з цим, скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 направлена на оскарження та зобов'язання вчинення дії, які не входять до переліку оскаржень дій чи бездіяльності, прямо передбаченою спеціальною нормою кримінального процесуального закону.
Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 370/2316/18 (провадження № 51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частина друга зазначеної статті встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зазначені обставини кореспондуються також і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26.03.2019 у справі № 807/1456/17, які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Положеннями процесуальних норм, які містяться у параграфі 4 «Продовження строку досудового розслідування» глави 24, також не передбачено оскарження учасниками кримінального провадження постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги особи, яка подала скаргу, в яких він просить, далі по тексту: «зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ -НП України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 долучити письмові заперечення сторони захисту до клопотання про продовження строку досудового розслідування та передати вказане клопотання, відповідно до вимог статті 295 КПК України», не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями глави 26 цього Кодексу, з огляду на те, що повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий/прокурор самостійно (частина перша статті 36, частина п'ята статті 40 КПК України).
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 26, 36, 40, 303, 304, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 08.09.2025 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1