печерський районний суд міста києва
757/45528/25-к
1-кс-38445/25
29 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024100000000024 від 11.01.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024100000000024 від 11.01.2024, що накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/23273/24 від 14.11.2024, а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:37:004:0002, 5110137500:48:006:0004, які на праві комунальної власності належать Одеській міській раді та перебувають в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207); нежитлову будівлю (аеросолярій), загальною площею 181,8 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-Б, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207); нежитлову будівлю (рятувальна станція), загальною площею 363,3 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-А, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код за ЄДРПОУ: 39048207) та заборону проведення будівельних, земельних, підготовчих робіт на цих земельних ділянках, розпорядження та використання вказаного майна, забороною органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчинення будь-яких реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищезазначених об'єктів нерухомого майна.
Мотивуючи подане клопотання, заявник указує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, невмотивовано, з огляду на наступне.
04.08.2018 ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД» на підставі договорів купівлі-продажу майна набуло у власність майно, розташоване на земельних ділянках за адресами: м. Одеса, провулок Кренкеля, 2-А та 2-Б. У подальшому на підставі рішень Одеської міської ради земельні ділянки були передані в оренду вказаному Товариству. Зазначені договори є чинними, ніким не оспорені, не скасовані та виконуються в повному обсязі.
У подальшому Товариство отримало містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт та розпочало будівельні роботи на вказаних земельних ділянках.
14.01.2024 органами прокуратури зареєстроване кримінальне провадження № 42024100000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання владою та службовим становищем посадовими особами контролюючих органів у сфері містобудування.
14.11.2024 прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді, яке задоволено з тих підстав, що на думку органу досудового розслідування наявні ознаки зловживань посадовими особами держархбудконтролю під час видачі дозвільних документів на будівництво.
11.04.2025 матеріали кримінального провадження № 42024100000000024 та 42025100000000081 об'єднано в одне провадження, з якого в цей же день виділено кримінальне провадження за № 12025100000000498 за фактом зловживання посадовим становищем посадовими особами ДАБІ України при видачі дозвільних документів ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД».
Постановою прокурора від 18.04.2025 підслідність у вказаному провадженні визначена за СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві.
У цей же період часу Київським окружним адміністративним судом розглядалася справа за позовом ГО "Нове майбутнє" до Департаменту архітектури та містобудівництва Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ТОВ «ПРОЕКТНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС», ТОВ «КАРТІС БІЛДІНГ», ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД», у якому позивачі просили суд: визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210903560 від 07.09.2021 об'єкта будівництва Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАІНВЕСТБУД" тa Товариству з обмеженою відповідальністю КАРТІС БІЛДІНГ; визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Нове будівництво адміністративної будівлі з містобудування об'єктами рекреаційного призначення, видані Департаментом архітектури та будівництва "ОДЕСАІНВЕСТБУД", затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/295 від 18.11.2019.
За результатами розгляду справ судом було відмовлено в задоволенні позову та констатовано законність дій посадових осіб під час видачі вказаних дозволів. Таким чином, констатовано безпідставність тверджень органу досудового розслідування під час ініціювання питання про арешт майна та спростовано твердження про зловживання будь-кого в частині видачі оспорених дозволів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін, встановлено наступні обставини: «дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV013210903560 від 07.09.2021 об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Кренкеля, 2-А, 2-Б», виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» та Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» та Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі з об'єктами рекреаційного призначення», видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради замовнику будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД», затверджені Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/295 від 18.11.2019 є законними та правомірними, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування».
За таких обставин, як зазначає заявник у клопотанні, подальше існування арешту майна в кримінальному провадженні є надмірним тягарем для власника майна, а отже він не виправдовує своє подальше існування та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення до суду не надходили, про причини неявки суду не повідомлено.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку представника власника майна, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 14.11.2024 у справі № 752/23273/24 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва було задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження № 42024100000000024 від 11.01.2024, а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:37:004:0002, 5110137500:48:006:0004, які на праві комунальної власності належать Одеській міській раді та перебувають в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207); нежитлову будівлю (аеросолярій), загальною площею 181,8 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-Б, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207); нежитлову будівлю (рятувальна станція), загальною площею 363,3 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-А, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код за ЄДРПОУ: 39048207), шляхом заборони проведення будівельних, земельних, підготовчих робіт на цих земельних ділянках, розпорядження та використання вказаного майна, забороною органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчинення будь-яких реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищезазначених об'єктів нерухомого майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду від 16.09.2025 у справі № 761/28304/25 установлено, що з матеріалів кримінального провадження № 42024100000000024 від 11.01.2014 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування № 42025100000000081 від 07.04.2025, з якого в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування № 12025100000000498, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у тому числі виділено майно, на яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2024 (справа № 752/23273/24, провадження № 1-кс/752/8971/24) накладено арешт.
18.04.2025 постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури підслідність кримінального провадження № 12025100000000498, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, визначено за слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві.
Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до постанови Європейського суду від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти рф», постанови Європейського суду від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти рф» судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2024 у справі № 752/23273/24, з метою збереження речових доказів, накладено арешт на майно, що перебуває у володінні ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД», а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:37:004:0002, 5110137500:48:006:0004, яке є власником нежитлових будівель, які на вказаних земельних ділянках розташовані, про скасування якого представник Товариства просить у клопотанні.
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою статті 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пункти 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пункти 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у володінні ТОВ «ОДЕСАІНВЕСТБУД», а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:37:004:0002, 5110137500:48:006:0004, яке є власником нежитлових будівель, які на вказаних земельних ділянках розташовані. Підозра посадовим особам заявника не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні статті 86 КПК України, доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок заявника з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.
Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним статтею 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42024100000000024 від 11.01.2024, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими, в розумінні статті 86 КПК України, доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.
Ураховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту земельних ділянок, що перебувають у володінні (користуванні), та нежитлових будівель, які перебувають у власності, заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном та майном, яке на підставі договорів оренди передано йому у користування, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись статтями 7, 16, 26, 28, 98, 167, 170-174, 379 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 752/23273/24, провадження № 1-кс-/752/8971/24, у кримінальному провадженні № 42024100000000024 від 11.01.2024, а саме на:
- земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:37:004:0002, 5110137500:48:006:0004, які на праві комунальної власності належать Одеській міській раді та перебувають в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207);
- нежитлову будівлю (аеросолярій), загальною площею 181,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-Б, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ: 39048207);
- нежитлову будівлю (рятувальна станція), загальною площею 363,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2-А, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» (код за ЄДРПОУ: 39048207) та заборону проведення будівельних, земельних, підготовчих робіт на цих земельних ділянках, розпорядження та використання вказаного майна, забороною органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчинення будь-яких реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищезазначених об'єктів нерухомого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1