Справа № 756/10556/25
Провадження № 2/756/6008/25
01 жовтня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
При цьому, доказів того, що на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, або позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача, до позовної заяви не надано. Відсутні також докази домовленості подружжя (письмова угода тощо) про можливість розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
За таких обставин, підстав для застосування правил ч. 2 ст. 28 ЦПК України в даному випадку не встановлено, відтак справа підлягає розгляду за зареєстрованим місцем проживанням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Водночас, суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.
Позивач, звертаючись із позовом до Оболонського районного суду міста Києва, зазначає місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області та Державної міграційної служби України щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 21.07.2025, ОСОБА_2 за вказаними параметрами не знайдено.
Згідно із довідки Головного управління ДМС у Донецькій області, отриманої 07.08.2025, за наявними обліками ЄІАС УМП ДМС України, в Єдиному державному демографічному реєстрі, та реєстрі територіальної громади відсутні відомості, щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.09.2025 на адресу суду надійшла інформація від Державної міграційної служби України, відповідно до якої за наявними обліками відомчої інформаційної системи ДМС місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Судом також було скеровано запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності нерухомого майна у відповідача за його РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.09.2025, відповідачу (РНОКПП: НОМЕР_1 ) належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують останнє відоме місце реєстрації/роботи відповідача на території Оболонського району м. Києва та місцезнаходження його майна.
Оскільки останнє відоме місце проживання/роботи відповідача не зареєстровано в Оболонському районі м. Києва та відсутні відомості про місцезнаходження його майна на території Оболонського району м. Києва, дана справа відповідно до вищезазначених положень ЦПК України, не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.
Наведене вище у свою чергу свідчить про підсудність даної справи Калінінському районному суду м. Донецька.
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Калінінському районному суду міста Донецька, здійснюється Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, направити за підсудністю на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 135).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. М. Ткач