Справа №:755/3069/24
Провадження №: 1-кп/755/283/25
"30" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення судово-лінгвістичної експертизи у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023100000000270 від 24.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000270 від 24.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення судово-лінгвістичної експертизи у межах указаного кримінального провадження.
Своє клопотання захисник мотивував тим, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він звернувся до співробітників СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2023 року, яка викладена українською мовою, водночас указаний свідок у судовому засіданні зазначив, що погано володіє українською мовою, що, на думку захисника, викликає сумніви, що вказана заява написана дійсно свідком ОСОБА_6 , у зв'язку з чим захисник просить провести відповідну судово-лінгвістичну експертизу з метою встановлення рівня володіння української мови свідка ОСОБА_6 , зокрема, захисник просить поставити на вирішення експерта наступні запитання: Чи дозволяє рівень володіння українською мовою свідка ОСОБА_6 вільно сприймати інформацію, читати та писати українською мовою? Чи дозволяв рівень володіння українською мовою свідка ОСОБА_6 написати заяву про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2023 року, станом на дату її написання? Чи змінився на даний час рівень володіння українською мовою свідка ОСОБА_6 з моменту написання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2023 року?
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, приходить до наступного.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 статті 242 КПК України регламентовано, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
5) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
У відповідності до ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
У той же час, захисник ОСОБА_3 просить призначити судово-лінгвістичну експертизу, обов'язковість призначення якої не передбачена положеннями ст. 242 КПК України, разом із тим захисником не доведено необхідність призначення вказаної експертизи та її доказове значення для встановлення обставин указаного кримінального провадження, зокрема, що стосується сумнівів захисника щодо написання свідком ОСОБА_6 заяви про вчинення кримінального правопорушення, то суд самостійно може надати оцінку показанням свідка ОСОБА_6 та відповідній заяві про вчинення кримінального правопорушення на предмет їхньої допустимості в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення по суті.
Крім того, відповідно до пункт 2.2 глави 1 розділу I науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), у межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні, діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичне дослідження усного мовлення. Під час проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи вирішуються питання, що стосуються: ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення; визначення типу висловлювання (спонтанне, неспонтанне мовлення, читання тексту тощо); визначення в мовленні ознак імітації, рідної мови тощо. Орієнтовний перелік питань, що вирішуються: Чи брала участь особа у досліджуваній розмові, зафіксованій на (відео) фонограмі? Якщо так, то які слова та висловлювання промовлені саме нею? Чи одна й та сама особа брала участь у досліджуваних розмовах? Скільки осіб брали участь у розмові, зафіксованій на фонограмі? Чи є мовлення досліджуваної особи спонтанним підготовленим (завченим) чи спонтанним непідготовленим? Чи є в мовленні досліджуваної особи ознаки читання тексту? Чи є в мовленні досліджуваної особи ознаки імітації мовленнєвих навичок іншої людини або спотворення своїх? Чи є в мовленні особи ознаки іншої мови? Чи є в мовленні особи лінгвістичні ознаки, що характеризують соціально-біографічні риси її особистості?
Між тим, запропоновані захисником питання на вирішення експерта, зокрема щодо рівня володіння українською мовою свідка ОСОБА_6 , на думку суду, виходять за межі компетенції експерта у межах проведення лінгвістичної експертизи.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що захисником ОСОБА_3 не було обґрунтовано необхідність призначення вказаної судово-лінгвістичної експертизи, а тому у задоволенні його клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 332, 341, 342, 350, 369-372, 376,509 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення судово-лінгвістичної експертизи у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023100000000270 від 24.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: