Справа № 755/18488/25
1-кп/755/1697/25
"30" вересня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12025105040000866 від 09.09.2025 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, 12.06.2025 року умовно-достроково звільнений з ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», невідбута частина покарання 9 місяців 5 днів позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
09.09.2025 року близько 10 години 40 хвилин ОСОБА_2 перебував по вулиці Миропільська у м. Києві, де, проходячи повз невстановлений будинок, знайшов на землі біля дерева прозору пластикову колбу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, підняв її із землі та, роздивившись, впевнився, що дійсно у ній міститься кристалоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, чим незаконно придбав вказану особливо небезпечну психотропну речовину, після чого помістив її до кишені та став зберігати при собі без мети.
Того ж дня близько 11 години 10 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 13-А, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_2 , який повідомив, що зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/56143-НЗПРАП від 17.09.2025 року, надана на дослідження речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,436 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обіг», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.
До обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Таким чином, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, та з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше був засуджений, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову вчинив кримінальне правопорушення, будучи умовно-достроково звільненим від відбування попереднього покарання, суд не знаходить підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_2 положень ст. ст. 69, 75 КК України та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі. 12.06.2025 року ОСОБА_2 умовно-достроково звільнений з ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», невідбута частина покарання 9 місяців 5 днів позбавлення волі.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 , якого було умовно-достроково звільнено від відбування покарання, вчинив новий злочин протягом невідбутої частини попереднього покарання, то остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначати на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду, за правилами ст. 72 КК України.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- CD-R диск, зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,436 г, знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3565 гривень 60 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/56143-НЗПРАП від 17.09.2025 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно направити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: