Справа № 755/18770/25
№ 1-кс/755/3647/25
"26" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому 25.10.2022 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003083 від 24.09.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100040003083 від 24.09.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 23.09.2025 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, зайшов до магазину «Бадьорий», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, буд. 4. У подальшому, невстановлена досудовим розслідування особа взяла з полиць у торговому залі магазину «Бадьорий» пляшку віскі «Jameson», об'ємом 1 літр, вартістю 808 гривень 90 копійок та пляшку бурбона «Bulleit», об'ємом 0,7 літрів, вартістю 742 гривень 80 копійок, що належать ТОВ «Недлес» та принесла до касової зони, де знаходився ОСОБА_5 . Уцей час, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння товаром з даного магазину, вчиненого в умовах воєнного стану, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, який затверджено Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Реалізуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , знаходячись біля касової зони та маючи реальну можливість розпорядитись вищевказаним товаром, взяв у руки пляшку віскі «Jameson», об'ємом 1 літр, вартістю 808 гривень 90 копійок та пляшку бурбона «Bulleit», об'ємом 0,7 літрів, вартістю 742 гривень 80 копійок та після цього, вибіг з приміщення магазину «Бадьорий» у невідомому напрямку та дії останнього були помічені працівниками магазину.Тим самим, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, завдав матеріального збитку ТОВ «Недлес» на загальну суму 1551 гривень 70 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
24 вересня 2025 року, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
25 вересня 2025 року, відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.09.2025 року; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду предмету (диску з відеозаписами); іншими матеріалами кримінального провадження та доказами у їх сукупності.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення прийшла до висновку, що наявні докази вчинення інкримінованого ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку, та в разі визнання винуватим, останньому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним інкриміноване йому кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до переконання про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які існують на даний час, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому тяжкий злочин; незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показань або створення собі алібі у даному кримінальному провадженні, так як знайомий з останніми, може чинити щодо останніх психічний вплив чи застосувати фізичний вплив для примушування їх до зміни показань, наданих ними під час досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що схильний до протиправної поведінки, ніде офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових, у тому числі, тяжких та особливо тяжких злочинів. У свою чергу, інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім того, у рішенні в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі, відсутні.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
Тому, враховуючи перелічені ризики, саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що наявна обґрунтована підозра, яка підтверджується зібраними на даний час доказами, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований та не має стабільного джерела доходу, тому, свої матеріальні потреби задовольняє вчиненням кримінальних правопорушень та на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, у зв'язку з чим, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну його процесуальну поведінку.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, зазначивши, що усвідомлення підозрюваним міри покарання та тяжкість кримінального правопорушення, не можуть бути достатніми для встановлення ризику переховування, її підзахисний має матір, з якою постійно проживає, наразі, останній перебуває в процесі пошуку офіційної роботи. Так, підозрюваний ОСОБА_5 нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, але повністю відбув покарання, зокрема, ризику впливу на свідків можливо уникнути, поклавши на останнього обов'язок не спілкуватися з іншими учасниками кримінального провадження. Крім того, є нічим не доведений ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема, будь-яких інших кримінальних проваджень відносно її підзахисного немає, у зв'язку з чим, прохала відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а в разі задоволення клопотання слідчого, прохала визначити заставу у мінімальному розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та прохав застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив, що він має намір вступити до лав ЗСУ або знайти офіційну роботу.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Судом було встановлено, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003083 від 24.09.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
24 вересня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, наявними доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.09.2025 року; рапортом працівника поліції; протоколом огляду місця події від 24.09.2025 року; протоколами допиту свідків від 24.09.2025 року та 25.09.20255 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2025 року та 25.09.2025 року; протоколом огляду предмету (диску з відеозаписами) від 24.09.2025 року та іншими долученими до клопотання матеріалами в їх сукупності.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, також враховує, що, за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, останній офіційно не працевлаштований, раніше судимий.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 206, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 22 листопада 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: