Справа №:755/15664/25
Провадження №: 1-кс/755/2962/25
"29" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління (з дислокацією м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5 про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2025 року за № 22025011000000063, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
До слідчого судді цього місцевого надійшло вказане клопотання слідчого, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором з питань захисту інтересів дітей, протидії домашнього насильства та протидії порушення прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_6 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у наведеному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У клопотанні вказується, що СУ ГУ СБ України в АР Крим (адреса управління з 23 травня 2023 року, згідно даних ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, - м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 14-А) здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження у ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2017 року, який достовірно знав про тимчасову окупацію з боку РФ території АР Крим та м. Севастополя та усвідомлював нікчемність зазначених Федеральних законів РФ, указів президента РФ та актів інших окупаційних органів РФ, виник злочинний умисел на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме: організацію та здійснення пропаганди серед місцевого населення Кримського півострова, зокрема, дітей та підлітків, на користь добровільного вступу до збройних сил та інших силових відомств країни окупанта (Російської Федерації).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення пропаганди служби в збройних силах РФ серед дітей та молоді, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2017 року створив т.зв. «Військово-патріотичний клуб «Варяг» у складі т.зв. «Кримської Республіканської організації Загальноросійської громадської організації «Всеросійської спільноти рятування на водах» (рос. - Крымская Республиканская организация Общероссийской общественной организации «Всероссийское общество спасения на водах»), обійнявши у ньому посаду керівника.
Згідно з п. 2.1. положення «Про «Військово-патріотичний клуб «Варяг», завданням вказаного клубу є організація підготовки молоді до військової служби у віці 14-18 років на базі трудового, спортивного та передпрофесійного виховання за спеціальною військово-морською, легководолазною та рятівною підготовкою.
Також, з метою розширення своєї діяльності та залучення більшої кількості дітей і підлітків до пропагандистських заходів, спрямованих на забезпечення добровільного вступу на військову службу до Збройних Сил РФ, ОСОБА_7 не пізніше 27.11.2019 обійняв посаду голови правління зареєстрованої відповідно до російського законодавства організації - «Регіональної громадської організації «Союз прикордонників Криму», юридична адреса: ТОТ АР Крим, м. Сімферополь вул. Федька, буд. 16 (рос. «Региональная общественная организация «Союз пограничников Крыма», ОГРН 1149102060898, ИНН 9102034372, дата реєстрації 20.10.2014).
Відповідно до п. 2.1. статуту вказаної організації, її основною метою є всебічний захист законних прав, соціальних, економічних інтересів своїх членів та сприяння у військово-патріотичному вихованні молоді.
Реалізуючи визначені положенням «Про Військово-патріотичний клуб «Варяг» завдання, з метою здійснення пропаганди, спрямованої на забезпечення добровільного вступу на військову службу до Збройних Сил РФ серед дітей та підлітків, ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Сімферополь вул. Студентська, буд. 14, взяв участь у зйомці передачі мережевого видання «Радио Крым», де дав інтерв'ю в програмі під назвою «Дневник», відеозапис якої не пізніше 28.05.2020 оприлюднений на офіційній сторінці видання « Радио Крым » у соціальній мережі «Facebook» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3
Разом із тим, Інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відтак є засобом масової інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України «Про інформацію» масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
Визначення поняття «аудіовізуальна інформація» міститься у статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якої аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про інформацію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на викладене інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно, є масовою інформацією. Оскільки соціальні мережи діють в інтернет-просторі й інформація, яка у них розміщується є загальнодоступною (якщо власник не обмежив до них доступ), то соціальні мережи є засобами, за допомогою яких така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.
Таким чином, вищевказане інтерв'ю ОСОБА_7 має публічний комунікативний характер, оскільки має умови для доведення інформації для невизначеного числа осіб шляхом поширення на онлайн сервісах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у вищевказаному відеозаписі інтерв'ю програми «Дневник» містяться висловлювання ОСОБА_7 , які мають пропагандистський характер, орієнтовані на формування позитивного іміджу військової (зокрема, прикордонної) служби РФ, утвердження у свідомості патріотичних цінностей та відповідальності перед РФ, відображають мотивування (заохочення) дітей та молоді до центрів з патріотично-військового виховання та вступу до спеціалізованих навчальних закладів окупованої РФ території АР Крим, з метою військової підготовки мобілізаційного резерву для Збройних сил РФ.
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи керівником «Військово-патріотичного клубу «Варяг» та головою правління «Регіональної громадської організації «Союз прикордонників Криму», діючи умисно, достеменно розуміючи, що тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, у порушення вимог ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, здійснив пропаганду серед осіб, які перебувають під захистом, на користь добровільного вступу до армії РФ.
На підставі викладеного, ОСОБА_7 підозрюється у порушенні законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України ( в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення).
Враховуючи зазначенні обставини, 24.02.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 28.02.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про його виклик на 04.03.2025, 05.03.2025 та 06.03.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 216 (7876) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_7 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «Telegram» за номером телефону підозрюваного (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру громадянину ОСОБА_7 , а також повістки про його виклик на 04.03.2025. 05.03.2025 та 06.03.2025.
Проте, ОСОБА_7 за вказаними повістками не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
У зв'язку із викладеним в органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 , особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
10.03.2025 з кримінального провадження № 42022010000000113 від 20.09.2022 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, в окреме кримінальне провадження № 22025011000000063, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.03.2025.
Згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою,
яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Беручи до уваги, що згідно ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. У зв'язку з тим, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, 10.03.2025 року ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Водночас, у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі, а також негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх суттєвих обставин згідно ст. 9 КПК України.
Зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, однак завершити досудове розслідування не виявляється за можливе, оскільки підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території АР Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, наявні підстави, з числа регламентованих ст. 297-1, 297-2, 297-4, 297-5 КПК України, для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до ч. 1 ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
В цьому провадженні в судовому засіданні особи вказані в ч. 1 ст. 297-3 КПК України зазначили таке:
? прокурор з питань захисту інтересів дітей, протидії домашнього насильства та протидії порушення прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_9 подане клопотання підтримала, з наведених у ньому передумов;
? захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 вважав за необхідне клопотання відхилити, позаяк у т.ч. відсутні ґрунтовні підстави вважати, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного.
ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 297-1. Загальні положення спеціального досудового розслідування
1. Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
2. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями […] 437, 438, 439 […] , Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, […], з метою ухилення від кримінальної відповідальності […].
Стаття 297-4. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування
1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, […], з метою ухилення від кримінальної відповідальності […].
2. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
Вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні, слідчий суддя повинен встановити такі обставини:
1) чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;
2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;
3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;
4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується.
Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.
Отже, відповідаючи на питання, котрі постали перед судом в цій справі, слідча суддя зауважує таке:
(і) щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення
Встановлено, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Отже, ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачається можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інкримінованого злочину у вказаному кримінальному провадженні.
(іі) щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні
Згідно з ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Велика Палата Верховного Суду у поставі від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к зазначила, що викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4 - 7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Тобто, в аспекті встановлення факту повідомлення, слід зауважити, що у національному законодавстві та судовій практиці може застосовуватися такий засіб юридичної техніки, як юридична фікція (legal fiction), тобто умовно прийнятий факт, що не може бути спростований у процесі доказування та беззаперечно приймається за істину (має імперативний характер), зовнішньою формою якого є норми матеріального та процесуального права, оскільки застосування юридичних фікцій має на меті забезпечення принципу правової визначеності та, головним чином, спрямовано на фіксацію виконання уповноваженим суб'єктом певного обов'язку у визначених законом випадках.
З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Отже, слідчий суддя вважає, що у провадженні доведено вжиття можливих заходів для доведення до відома підозрюваної особи фактів складання повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин у порядку, передбаченому КПК України.
(ііі) щодо наявності "обґрунтованої підозри" у вчиненні кримінального правопорушення
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 п.1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення «O'Hara v. United Kingdom», заява № 37555/97, від 16 жовтня 2001 року, п. 34, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59721).
Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обставин підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що може слугувати підставою, у разі наявності обставин, передбачених ст. 297-1 КПК України, для надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст.438 КК Українислідує, що кримінально караним є жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, незаконне переміщення або депортація дитини, невиправдана затримка репатріації дитини, вербування або використання дитини для участі у збройному конфлікті, воєнних (бойових) діях, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій .
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа в цій справі може бути причетною до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, що стверджується, зокрема: повідомленням оперативного підрозділу -ДЗНД СБ України (вих. № 5/3/4-4829 від 15.09.2022), відповідно до якого громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив пропаганду серед місцевого населення ТОТ АР Крим, а саме дітей, на користь добровільного вступу до армії РФ, шляхом підготовки громадян в освітніх установах, і учбових закладах по основах військової служби, військово-патріотичного виховання для служби в Збройних силах РФ; протоколом огляду від 24.11.2022 веб-ресурсу «YouTube», яким зафіксовано відеозапис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якому ОСОБА_7 , як керівник «Військово-патріотичний клуб «Варяг» розповідає про надання школярам рекомендацій щодо проходження військової служби в лавах ЗС РФ; протоколом огляду мережі Інтернет від 24.11.2022, яким зафіксовано відеозапис передачі Інтернет видання «Радио Крым» програми під назвою «Дневник», у соціальній мережі «Facebook» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якому ОСОБА_7 здійснює пропаганду служби в армії РФ серед молоді допризовного віку; протоколом огляду мережі Інтернет від 10.08.2023, яким зафіксовано відеозапис у сервісі відеохостингу «Rutube» з назвою «Мы все на передовой. Говорите правду 25.05.2023», на якому ОСОБА_7 надає інтерв'ю щодо патріотичного виховання дітей та необхідності створення центрів, де будуть створені умови для навчання за різними військово-обліковими спеціальностями для осіб з 14 років; протоколом огляду мережі Інтернет від 10.01.2025, яким зафіксовано обліковий запис « ОСОБА_10 » в соціальній мережі «Вконтакте», який перебуває у користуванні громадянина України ОСОБА_7 , та відеозапис завантажений на вказаному обліковому записі із назвою «Разговор с общетсвенником - ОСОБА_11 », на якому ОСОБА_7 розповідає про діяльність організації «Союз прикордонників Криму», метою діяльності якої є пропаганда серед учнів шкіл на ТОТУ АР Крим добровільного вступу на військову службу в ЗС РФ; протоколом огляду мережі Інтернет від 20.01.2025, яким зафіксовано відомості з веб-ресурсу «List-Org» (інформаційний портал з відомостями щодо юридичних осіб РФ) щодо громадянина України ОСОБА_7 як голови правління «Регіональної громадської організації «Союз прикордонників Криму» та відомості з офіційного сайту «Союз прикордонників Криму» щодо статутної діяльності вказаної організації, серед яких зазначено пропаганда героїчних традицій прикордонників та військово-патріотичне виховання молоді, а також відеозапис на веб-ресурсі «YouTube» із назвою «Голубой континент выпуск от 24.01.2021 Первый крымский», на якому ОСОБА_7 розповідає про успішне закінчення двома хлопцями навчання в ВПК «Варяг» та їх подальшу службу в ЗС ФР; висновком експерта за результатом проведеної семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 02.10.2024 № 9560/23-36, відповідно до якого у висловлювання ОСОБА_7 у відеозаписі передачі мережевого видання «Радио Крым» програми під назвою «Дневник» мають пропагандистський характер, орієнтовані на формування позитивного іміджу військової служби РФ, утвердження у свідомості патріотичних цінностей та відповідальності перед Батьківщиною (Російською Федерацією), відображають мотивування (заохочення) дітей та молоді до центрів з патріотично-військового виховання та вступу до спеціалізованих навчальних закладів окупованої Російською федерацією території АР Крим з метою підготовки мобілізаційного резерву для Збройних сил РФ; висновком судової портретної експертизи від 18.10.2024 № СЕ-19/111-24/58110-ФП, відповідно до якого у наданому на дослідження відезаписі «ВОСВОД Алушты в школах.» та на порівняльних (вільних) фотозображеннях громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та сама особа; відповіддю оперативного підрозділу - ДЗНД СБУ (вих. № 5/3/4-3453 від 21.02.2023) на доручення слідчого, відповідно до якого ОСОБА_7 користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 ; відповіддю Державної прикордонної служби від 24.01.2025, відповідно до якої громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний кордон України та лінію розмежування з ТОТ України у період з 08.11.2017 по 24.01.2025 не перетинав; відповіддю з Офісу Президента України від 17.02.2025, відповідно до якого матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили; відповіддю оперативного підрозділу -ДЗНД СБУ (вих. № 5/3/4-5647 від 18.04.2025) на доручення слідчого, відповідно до якого громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховується на ТОТ АР Крим; іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні інкримінованого злочину є доведеною, тобто зазначені у клопотанні обставини і надані до клопотання докази у своїй сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності підозрюваної особи до вчинення наведеного злочину.
(iv) щодо переховування від органів досудового розслідування
Аналіз норм КПК України щодо вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань слідчому, прокурору необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа переховується на тимчасово окупованій територій (далі ТОТ).
Згідно ст. 1 Закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
В цьому випадку з'ясовано, що підозрювана особа перебуває на ТОТ АР Крим та державний кордон і адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим не перетинала.
Згідно ст. 12 Закону порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістки на дати описані у п. І ухвали про виклик її до слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», й опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Суд встановив, що в цьому провадженні у відношенні підозрюваної особи є достатні підстави вважати можливою її обізнаність, з огляду на вжиті стороною обвинувачення дії, визначені ст. 135 КПК України, про:
- здійснення щодо неї кримінального провадження, свій статус у ньому, а також покладені процесуальні обов'язки та необхідність їх виконання;
- виклик до органу досудового розслідування щонайменше двічі.
Ці ж дані засвідчують собою, факт не прибуття підозрюваної особи у зазначені в оголошення в газеті дати до органу досудового розслідування, не надання доказів поважності причин неприбуття.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 3 ст. 12 Закону та ч. 5 ст. 139 КПК України, слід дійти висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ба більше, за рішенням слідчого підозрювану особу оголошено в розшук.
Кримінальний процесуальний закон не містить визначень понять «розшук» та «міжнародний розшук».
Водночас «розшук» можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
«Міжнародний розшук» є таким же за своїм змістом комплексом заходів, які здійснюються компетентними органами декількох держав у відповідності до актів міжнародного права, зокрема, актів Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, членом якої Україна є з 04 листопада 1992 року.
Отже, «розшук» є більш широким інститутом по відношенню до «міжнародного розшуку», який є його кваліфікованим різновидом, відповідно оголошення особи в розшук у цьому провадження, є супутнім додатковим фактором, котрий вказує на наявність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування, поряд із даними про перебування на ТОТ з метою ухилення.
Більш того, для ініціювання саме міжнародного розшуку прокурор має навести аргументовані доводи щодо використання підозрюваним для ухилення від суду території інших держав. ТОТ є територією України, котра тимчасово окупована/анексована РФ, у цей час. Відповідно, в силу положень Закону, оголошення особи саме в міжнародний розшук, було б порушенням норм Закону та вказувало на протиправність дій уже з боку суб'єкта, котрий прийняв це рішення.
Тотожну позицію з цього питання висловив і ВС у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі №757/46325/17-к.
В той час, як сам факт перебування особи в розшуку уже вказує на те, вона ухиляється від правосуддя, позаяк академічний тлумачний словник Української мови передбачає, що розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник і т. ін.
V. ВИСНОВОК
Отже, враховуючи, що КПК України передбачено спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, набуття особою, котру повідомлено про підозру статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність її обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного злочину, а також те, що підозрювана особа оголошена у розшук, й наявні дійсні підстави вважати, що вона переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає наявними підстави, передбачені ст. 297-1 КПК України для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
З цих підстав та керуючись ст. 297-1 - 297-4, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2025 року за № 22025011000000063 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошеня повного тексту ухвали 16.50 год. 02 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1