Справа № 755/7571/25
Провадження №: 3/755/5592/25
"23" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294411 від 08.04.2025 року та серії ЕПР1 № 294430 від 08.04.2025 року водій ОСОБА_1 о 22 годині 50 хвилин 16 лютого 2025 року в м. Києві, по проспекту Р. Шухевича, 18, керуючи транспортним засобом марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Fiat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який по інерції здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що стояли попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Під час проведення огляду на стан сп'яніння, який проводився у встановленому законом порядку в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», складено висновок про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння (3,67 ‰).
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9.а, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 визначено головуючого суддю - Дзюбу О.А.
Згідно постанови від 25.07.2025 року матеріали адміністративної справи повернуто до Управління патрульної поліції у м. Києва для дооформлення.
25.08.2025 року матеріали адміністративної справи після доопрацювання надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 визначено головуючого суддю - Сазонову М.Г.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Туровський В.В. зазначив, що вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 визнає, однак строки притягнення до відповідальності сплинули та на підставі ст. 38 КУпАП просив закрити провадження. Події відбулись 16.02.2025, тоді як протоколи про адміністративні правопорушення складено 08.04.2025, що свідчить про порушення вимог ст. 254 КУпАП. Зазначив, що працівники поліції були зобов'язані внести відомості до ЄРДР, однак цього зроблено не було, в довідці слідчого було вказано про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Не містить дана довідка і про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за ст. 286-1 КК України. Лише після 03.03.2025 року, інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в м. Києві Пукало Є. вказує про те, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.9 (а). Також, в матеріалах справи міститься висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 від 19.02.2025 року, складений за даними акту медичного огляду № 000690. З роздруківки-чеку Драгер встановлено, що огляд за допомогою даного приладу проходив громадянин ОСОБА_1, та визначено показник алкоголю - 1,76 ‰, більш того, він був проведений о 01.24 години, тоді як акт огляду складено 01.10 годині, тобто через огляд на Драгері був проведений через 14 хвилин після заповнення акту. Підпис в чеку не відповідає підпису ОСОБА_4 , а у висновку його підпис відсутній, дане свідчить про те, що висновок на стан сп'яніння являється неналежним доказом. Більш того, наявні розбіжності між чеком Драгер та результатом лабораторного дослідження від 17.02.2025 року № 201. За результатами лабораторного дослідження сечі громадянина ОСОБА_4, кількісний показник проміле етанолу становить 3,67 ‰, тоді як за результатами приладу Драгер - 1,76 ‰, що є нереальним, та може свідчити про проведення дослідження аналізів іншої особи. Окрім того, матеріали справи не містять відеозапису чи присутності двох свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 , що являється обов'язковим. Зауважив, що учасники пригоди не можуть підмінити залучення свідків для проведення огляду водія. Матеріали справи не містять пропозиції ОСОБА_4 на проходження огляду, згоди з результатами чи відмови від проходження огляду. Відсутнє в матеріалах справи і направлення на проведення огляду на стан сп'яніння. Таким чином, грубе порушення поліцейськими вимог ч.ч. 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП, за правилами ч. 5 ст. 266 КУпАП, свідчить про огляд особи на стан сп'яніння недійсним, та свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що він стояв на світлофорі, де горів заборонений сигнал, перед ним стояв автомобіль «Toyota». Відчув удар ззаду та машина почала котитись, і відбувся удар в автомобіль «Toyota». Підтвердив, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди писав пояснення, однак щодо перебування водія ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння дописав на прохання поліцейського. До водія ОСОБА_4 він не підходив, запаху алкоголю від нього не чув.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вислухавши позицію захисника ОСОБА_1 - адвоката Туровського В.В., пояснення потерпілого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Стаття 53 цього Закону передбачає, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.3.б визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Разом із тим, із правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові № 927/623/18 від 16.04.2019 року.
Так, адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3.б, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294411 від 08.04.2025 року, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.02.2025 року; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 16.02.2025 року; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , а також поясненнями захисника ОСОБА_1. та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.
Таким чином, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з цим, вважаю за необхідне провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, приходжу на наступного.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ч.ч. 1,2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в МЮ України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану.
Однак, за матеріалами справи відсутні докази того, що під час оформлення матеріалів ДТП у ОСОБА_1 поліцейськими було визначено наявність у водія ознак сп'яніння. Письмові пояснення потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , де зазначено про те, що водій «Renault» перебував в стані алкогольного сп'яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дані водії являються потерпілими, а не свідками. Крім того, як зазначив в своїх поясненнях ОСОБА_6 , він не підходив до водія ОСОБА_4 , запаху алкоголю він не чув, в письмових поясненнях від дописав про стан сп'яніння на прохання поліцейських. Відеозапис з боді-камер працівників поліції до матеріалів справи не долучено, як і пояснень двох свідків, що визначено ст. 266 КУпАП. Тобто, на момент оформлення матеріалів ДТП працівниками поліції не було зафіксовано та оголошено про наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Згідно довідки старшого лейтенанта поліції поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції м. Києва Васечко Л. щодо доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_1 , інформація, яка зафіксована із використанням портативних відеореєстраторів працівниками поліції має обмежений термін зберігання, який не може перевищувати більше 30 днів з моменту фіксування події на відповідний прилад, а тому відеозапис наданий не був.
З огляду на наявність потерпілого у ДТП, працівники поліції використали правило п. 8 розділу І Інструкції.
З акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000690 від 17.02.2025 встановлено, що ОСОБА_1 був доставлений до КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» 17.02.2025 о 00.20 годині, та о 01.10 годині розпочато огляд. В ході огляду лікарем-наркологом було встановлено, що у особи увага порушена, балакучий, метушливий, лобільний, розгальмований, скарг не виказує, свідомість ясна, орієнтований, мова змазана, дихання не змінне, артеріальний тиск підвищений, зіниці розширені, рухова сфера збережена, міміка жвава, тремтіння відсутнє, запах алкоголю присутній, зі слів вчора пив алкоголь; 17.02.2025 о 01.24 годині пройшов обстеження за допомогою приладу drager, результат - 1,76 ‰; проведено лабораторну діагностику сечі, яку відібрано 17.02.2025 о 01.30 годині, результат № 201 - виявлено 3,67 ‰ етанолу, результат № 526 - заявлених наркотичних речовин не виявлено; заключний діагноз - стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю (3,67 ‰).
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000690 від 17.02.2025 ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (3,67 ‰). Підпис ОСОБА_1 щодо ознайомлення з результатами огляду відсутній.
До висновку долучено результати тесту газоаналізатора № 13188 та лабораторного дослідження № 201.
З результатів тестування на алкоголь «Drager mobile Printer № 6820» в КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» № 13188 від 17.02.2025 (час 01.24) слідує, що у особи, яка проходила тестування, виявлено 1,76 ‰. Особа, що проходила тестування, вказана як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В результатах лабораторного дослідження № 201 Клініко-діагностичної лабораторії КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» від 17.02.2025 року вказано, що в сечі обстежуваної особи виявлено 3,67 ‰ етанолу. Обстежуваною особою вказано - ОСОБА_1 .
З приводу різниці в промілях між результатом алкотестера («драгера») та аналізом сечі слід зазначити, що алкотестер визначає концентрацію алкоголю в крові (у видихаємомі повітрі), тоді як аналіз сечі показує накопичений в організмі і виведений через нирки етанол, а тому результати є не однаковими і не повинні порівнюватись.
Натомість, суддя враховує, що зазначена різниця перевищує показники алкотестера більше ніж у два рази.
Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції визначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
За нормами п. 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, в ході вивчення результатів тестування на алкоголь Drager та результатів лабораторного дослідження № 201, на підставі яких складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000690 та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000690 встановлено, тестування на Drager проходила особа, яка вказана як ОСОБА_1 , а обстежуваною особою вказано - ОСОБА_1 .
З огляду на те, що в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду № 000690, як і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294430 вказано ОСОБА_1 , результати досліджень не приймаються до уваги, оскільки вони складені у відношенні інших осіб, що свідчить про відсутність досліджень на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 , та відповідно, підтверджень про перебування в стані алкогольного сп'яніння. Дане свідчить про те, що огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог Інструкції.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд перевіряє правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
У рішенні ЄСПЛ від 16 листопада 2023 року по справі «Фігурка проти України» Європейський суд зазначив, що неупередженість (безсторонність), як правило, означає відсутність упередженості чи необ'єктивності, і що її наявність можна перевірити різними способами. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, де мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в даній справі; а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто шляхом з'ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечували достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів в його неупередженості.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Тобто, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, вважаю за необхідне провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 38, 124, 130, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити, в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова