Справа № 755/11988/25
Провадження №: 3/755/4570/25
"19" вересня 2025 р. місто Київ
Суддя Днiпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адмiнiстративні правопорушення, яка надiйшла з управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП,-
встановив:
20 червня 2025 року в 00-30 год. по вул. Раїси Окіпної в місті Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volvo S60» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим порушив пункти 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до наїзду на перешкоду, а саме на бардюр. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 124 КУпАП.
Крім того, 20 червня 2025 року в 00-30 год. по вул. Раїси Окіпної в місті Києві ОСОБА_1 , керував автомобілем «Volvo S60» державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в станні алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер, приладу ARJL - 0314», результат 1,35%, в результаті таких дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
В судове засідання, 11 липня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, поряд з цим, через канцелярію суду 11 липня 2025 року надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із великою зайнятістю на роботі.
Також, 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, поряд з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання останнього про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю на роботі, при цьому, долучив до клопотання копію довідки про те, що він працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» на посаді лікаря-отоларинголога для надання ургентної допомоги з 18 липня 2022 року (Наказ №302/к від 14 липня 2025 року).
Крім того, 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, при цьому 11 вересня 2025 через «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю на роботі, як лікаря-хірурга.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що за період часу з 11 липня 2025 року по 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 мав можливість з'явитись за викликом до суду для виконання своїх процесуальних обов'язків.
У зв'язку з наведеним, суд розцінює неявки ОСОБА_1 та неодноразові клопотання останнього про відкладення судового розгляду, як зловживання своїми процесуальними правами з метою ухилення від адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 , якому надавався тривалий час для реалізації його процесуальних прав.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», від 08 листопада 2025 року у справі «Смірнов проти України», від 26 квітня 2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно пункту 2.3б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджуються: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 367150 від 20 червня 2025 року та серії ЕПР1 №367163 від 20 червня 2025 року; схемою місця ДТП від 20 червня 2025 року, результатом «Драгер Алкотестер 6820», тест №5937, результат 1,35 %; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан сп'яніння; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 473923, № 472393.
Так, за результатами дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що 20 червня 2025 року під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 , працівником поліції встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває у станні алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер Алкотестер 6820» ОСОБА_1 відмовився, у зв'язку з чим працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Після того, як працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, останній повідомив, що згоден пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер Алкотестер 6820». Результат огляду ОСОБА_1 , який він пройшов за допомогою тесту «Драгер Алкотестер 6820», зафіксовано 1,35 проміле, з яким він погодився в повному обсязі. На запитання працівника поліції, чи бажає останній пройти огляд в медичному закладі, ОСОБА_1 відповів «як скажете», а потім відмовився від проходження огляду в медичному закладі. До того ж, ОСОБА_1 було роз'яснено, що він не має право керувати траспортним засобом.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 не надано.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як роз'яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених статею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положення статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статею 124 частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:
за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімдесят п'ятдесят) гривень.
за частиною першою статті 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк