Справа №752/14250/25
Провадження №2-з/752/208/25
01 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву адвоката Тиховліса В'ячеслава Романовича про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» про стягнення коштів та 3% річних,-
Адвокат Тиховліс В'ячеслав Романович звернувся до суду з заявою про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» (далі - ТОВ «Лев девелопмент кепітал») про стягнення коштів та 3% річних.
Заява позивачем обґрунтована тим, що ТОВ «Лев девелопмент кепітал» засновано 28.01.2020, при цьому, фінансова звітність подана товариством лише за 2024 рік.
З фінансової звітності ТОВ «Лев девелопмент кепітал»вбачається, що за 2024 рік розмір непокритих збитків товариства збільшився з 71 247,90 тис. грн. до 92 917,90 тис. грн., тобто на 21,5 млн. грн.
У 2024 році, як і в 2023 році товариство не отримало чистого доходу від реалізації продукції, інші доходи товариства збільшилися з 508,40 тис. грн. до 1 225,10 тис. грн., проте загальні витрати товариства збільшилися з 15 469,70 тис. грн. до 22895,10 тис. грн.
Тобто збитки товариства збільшилися з 14 961,30 тис. грн. у 2023 році до 21 670 тис. грн. у 2024 році.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не отримує доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), натомість частково отримує дохід з інших джерел.
Враховуючи відсутність фінансових звітів відповідача за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, а також відсутність доходів від реалізації продукції, є значна вірогідність реалізації відповідачем ліквідного майна та витрачання отриманих коштів на покриття існуючих збитків, а не на виконання рішення суду по цій справі.
До ліквідного майна ТОВ «Лев девелопмент кепітал» відносяться: земельна ділянка, належна на праві власності, (кадастровий номер 2611092001:22:002:3824), площею 0,2837 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2641697826120); земельна ділянка, належна на праві власності, (кадастровий номер 2611000000:05:012:0008), площею 0,13 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263368426110); об'єкт незавершеного будівництва: багатоповерховий готель з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2730404626110); торговельна марка "Central Hills Житловий квартал", зареєстрована за відповідачем 20.08.2025, порядковий номер реєстрації 368478, номер заявки m202126760.
З метою забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення коштів та реалізації відповідачем ліквідного майна просить суд застосувати заходи забезпечення позову. Їх застосування не перешкоджає господарській діяльності відповідача та несе для нього негативні наслідки за умови провадження подальшої звичайної господарської діяльності.
Підстави для зустрічного забезпечення відсутні.
Просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер 2611092001:22:002:3824), площею 0,2837 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2641697826120); на земельну ділянку (кадастровий номер 2611000000:05:012:0008), площею 0,13 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263368426110); на об'єкт незавершеного будівництва: багатоповерховий готель з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2730404626110); на торговельну марку "Central Hills Житловий квартал", порядковий номер реєстрації 368478, номер заявки m202126760.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Лев девелопмент кепітал»на її користь суми основного боргу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/19-195 від 07.02.2022 у сумі еквівалентній 59473,45 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань за період з 16.10.2024 по 06.06.2025 у сумі еквівалентній 1142,82 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
07.02.2022 між ТОВ «Лев девелопмент кепітал» та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №СН-2/19-195, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються в майбутньому, в термін кінця IV кварталу 2023 року, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених цим Договором. Нерухомим майном є квартира в комплексі житлових будинків, що буде збудований на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:414:0075, у квартирі буде виконано загально будівельні роботи.
Відповідно до п. 2.1.4 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна №СН-2/19-195 від 07.02.2022 продаж зазначеного об'єкта нерухомості буде вчинено за ціною 1673987,19 грн.
Відповідно до довідки про виконані обов'язки сплати авансового платежу від 09.02.2022 ОСОБА_1 в повному обсязі виконала зобов'язання у розмірі 1673987,20 грн.
08.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Лев девелопмент кепітал» з повідомленням про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна №СН-2/19-195 від 07.02.2022 в односторонньому порядку та вимогою про повернення сплачених нею коштів у повному розмірі.
ТОВ «Лев девелопмент кепітал» є власником земельних ділянок, площею 0,2837 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:3824 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2641697826120); площею 0,13 га, кадастровий номер 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263368426110), об'єкту незавершеного будівництва: багатоповерховий готель з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2730404626110) та торговельної марки "Central Hills Житловий квартал", порядковий номер реєстрації 368478, номер заявки m202126760.
Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які б підтверджували реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем, матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, враховуючи предмет позовних вимог, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і заявленими позовними вимогами, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх застосування.
Суд зауважує, що заявником не надано належних доказів належності відповідачу на праві власності об'єктів нерухомого майна та торгівельної марки. Відомості, отримані з неофіційних реєстрів, судом не приймаються.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Проте до заяви про застосування заходів забезпечення позову не додано жодних відомостей про вартість майна, на яке просить накласти арешт представник позивача, що позбавляє суд можливості надати оцінку співмірності заходам забезпечення позову тим вимогам, які заявлені у позовній заяві.
При цьому, слід врахувати, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
У заяві про забезпечення позову не зазначені обставини, які свідчать про те, що не застосування заходів забезпечення позову дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів, у випадку задоволення судом зазначених вимог, належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставини надано не було.
Сама по собі наявність спору про стягнення з відповідача грошових коштів не свідчить про те, що останній буде діяти недобросовісно та вживати дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду по цій справі або дії щодо реалізації ліквідного майна, що, в свою чергу, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Суд вважає, що відомості про збиткову фінансову діяльність відповідача та неподання ним фінансової звітності за певний період часу жодним чином не свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Під час розгляду цієї заяви, суд виходить з того, що захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном, при цьому, арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена 01.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова