Справа № 703/4106/25 р.
2-а/703/66/25
01 жовтня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Прилуцького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову № 1137 від 05 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнанні обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року зобов'язані пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Вказав, що з 05 жовтня 2006 року він має статус невійськовозобов'язаний, що на його думку підтверджується штампом в паспорті та рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05 жовтня 2006 року. Вважає, що в даному випадку винесена відповідачем постанова є не законною та не містить складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки таке правопорушення може виникнути лише з 06 червня 2025 року, тому станом на 28 травня 2025 року була відсутня об'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому і відсутній склад правопорушення. Вказав позивач і на те, що 28 травня 2025 року він приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_3 як адвокат, жодної повістки та повідомлення про необхідність явки до відповідача або в районний ТЦК у вказаний у постанові час, він не отримував. Зазначає, що був фактично затриманий співробітниками районного РТЦК та не мав можливості зібрати та предявити 28 травня 2025 року військово - лікарській комісії жодного медичного документу, якими зафіксовані його діагнози, прощо він повідомив працівників ТЦК. Зазначив і про те, що на його думку відповідачем не було повідомлено його про день та час розгляду справи, тому він не міг підготуватись та викласти свої заперечення. Зауважує, що він не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , рішення комісії про необхідність проходження йому медичного огляду немає, він не є військовозобов'язаним та не підпадає під категорію призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому не має будь - якого порушення пп. 4 п. 1 «Правил війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Крім того, як на підтаву для скасування постанови, позивач зазначає, те, що він має підстави для відстрочки та є особою, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є особою, яка має на утриманні троє і більше дітей віком на 18 років, про що повідомив ТЦК, однак його заява розглянута не була. Зазначив і про те, що він має хворобу ока та придаткового апарату тому вважає, що має бути виключений з війського обліку.
Тому вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1137 від 05 червня 2025 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між судями від 27 червня 2025 року справу передано на розгляд судді Волосовському В.В.
09 липня 2025 року ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовського В.В. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовського В.В. від 30 липня 2025 року задоволено заяву про самовідвід судді Волосовського В.В. на справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року справу передано на розгляду судді Прилуцькому В.О.
Ухвалою судді Прилуцького В.О. від 31 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
07 серпня 225 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та позовну заяву викладену у новій редакції.
Ухвалою судді від 08 серпня 2025 року відкрито проваження по справі та призначено розгляд спави в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам подати відзив на позов та відповідні докази.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
18 серпня 2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не є належним відповідачем по справі, оскільки не виносив оскаржувану позивачем постанову та не має повноважень скасовувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки це буде порушенням прав юридичної особи.
28 серпня 2025 року до суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення як безпідставний. Заперечення відповідача на позовну заяву ґрунтуються на наступному. Відповідач зазначає, що 28 травня 2025 року ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився пройти медичний огляд військово - лікарською комісією, в зв'язку з чим було складено акт, яким зафіксовано факт відмови. В зазначеному акті власноручно зазначено ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження ВЛК. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також напиав, що відмовився пройти медичний огляд. У справі є направлення на ВЛК від 28 травня 2025 року та факт неявки ОСОБА_1 на ВЛК підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 від 28 травня 2025 року.
Окрім того відповідач зазначає, що позивач вводить суд в оману зазначаючи, що не є військовозобов'язаним з 05 жовтня 2006 року. Однак він був непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, у зв'язку з чим з категорії призовників переведений у категорію військовозобов'язаних, за якою обліковується і на даний час.
Звертає увагу відповідач і на те, що ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності саме за відмову пройти медичний огляд 28 травня 2025 року на який йому було виписано направлення. Зазначає відповідач про те, що хоча Законом дійсно частину військовозобов'язаних зобов'язано пройти повторний медичний огляд (за самостійним зверненням), не звільняє всіх військовозобов'язаних від виконання Правил війського обліку. Повідомляє відповідач і про те, що ОСОБА_1 зайшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний, його військово - облікові дані було уточнено та встановлено, що він порушив правила військового обліку: не зявився за повісткою 15 липня 2024 року для уточнення військово - облікових даних. В зв'язку з цим було складено протокол про адміністративне правопорушення. Після цього ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, у зв'язку з чим було складено ще один протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає відповідач і про те, що посилання позивача на те, що його нібито утримували на території ІНФОРМАЦІЯ_3 також не відповідають дійсності, оскільки позивач свідомо затягував час з метою не отримання направлення на ВЛК та двічі викликав працівників поліції. У разі виявлення працівниками поліції неправомірних дій відносно позивача їх відразу було б припинено працівниками поліції, однак таких дій виявлено не було, доказів зворотнього позивачем не надано. Крім того, відповідач зазначив і про те, що позивач вводить суд в оману стовно того, що має відстрочку, оскільки в нього на утриманні перебуває троє і більше дітей, оскільки станом на 28 травня 2025 року ОСОБА_1 мав двох дітей та заяви про надання відстрочки від призову на військову службу не подавав.
Таким чином відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги не підтвердженні належними доказами та просить суд залишити оскаржувану постанову без змін, а позовну заяву без задоволення.
Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для вз'яття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 4 п. 1 Правил війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 визначає: «призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів».
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогоНаказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Також, за визначенням, наведеним у пункті 1.2 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза це, зокрема: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.
Наведені норми кореспондуються з приписами пункту 3.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402.
Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульований главою 3 розділу ІІ Положення № 402.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІ Положення № 402, повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Пунктом 3.8 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Згідно з пунктом 3.10 розділу ІІ Положення №402, у воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.
З копії оскаржуваної позивачем постанови № 1137 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 05 червня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , вбачається, що вона винесена в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 о 20 год. 20 хв. 28 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд військово - лікарської комісії цього ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив обов'язок військовозобов'язаного, визначений пп 4 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487. На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоч про день час і місце розгляду був повідомлений. На ОСОБА_4 накладено штраф у сумі 17000 грн.
Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП.
Статтею 259 КУпАП прямо передбачено можливість складання протоколу про вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі ст. 210-1 КУпАП, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Оскаржувана позивачем постанова № 1137 від 05 червня 2025 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно повноважною на те особою.
Позивач ОСОБА_1 , як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, зазначає, що не є військовозобов'язаним з 05 жовтня 2006 року, тому не повинен був проходити медичний огляд та вважає, що винесена відповідачем постанова за відмову від проходження ВЛК, в зв'язку з цим є незаконною.
Як вбачається з копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 05 жовтня 2006 року ОСОБА_1 висновком військово - лікарської комісії № 29 від 10 листопада 2004 року визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
З копії облікової картки до війського квитка (тимчасового посвідчення) № НОМЕР_2 ОСОБА_1 12 вересня 2006 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 та 05 жовтня 2006 року у ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав військовий квиток (тимчасове посвідчення).
Відповідно позивач з моменту отримання тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 - 05 жовтня 2006 року достеменно знав про те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та є військовозобов'язаним.
Таким чином посилання позивача на те, що він не є військовозобов'язаним та не повинен проходити медичний огляд, спросовуються матеріалами справи.
Крім того, позивач посилається на те, що оскільки він є обмежено придатним до військової служби, то мав право пройти огляд військово - лікарської комісії до 05 червня 2025 року, а тому його відмова пройти медичний огляд 28 травня 2025 року не є порушенням Правил військового обліку. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ".
Як вбачається з постанови № 1137 від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він о 20 год. 20 хв. 28 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд військово - лікарської комісії цього ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за те, що він не пройшов медичний огляд до 05 червня 2025 року.
Той факт, що Законом № 4235-ІХ частину військовозобов'язаних (обмежено придатних) зобов'язано пройти повторний медичний огляд (за самостійним зверненням), не звільняло ОСОБА_1 від виконання пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487.
З копії акту про відмову від проходження медичного огляду від 28 травня 2025 року вбачається, що даний акт складений про те, що о 20 год. 20 хв. 28 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) військовозобовязаному ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд відповідно до пп 4 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ 30 грудня 2022 року № 148 ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та від проходження медичного огляду та подальшого проходження військово - лікарською комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 . Акт складений військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , в присутності громадян: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
На зазначеному акті міститься власноручний напис вчинений ОСОБА_1 : «До змісту акта не маю жодних претензій. Так по факту відмовляюсь від проходження ВЛК. Необхідно надати виписки з історії хвороби по зору» міститься підпис ОСОБА_1 .
В матеріалах справи № 1137 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (копія якої надана відповідачем до відзиву на позовну заяву) міститься направлення № 3671155 від 28 травня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 направляється для визначення придатності до військової служби та зазначено дату початку медичного огляду - 28 травня 2025 року.
З копії протоколу № 189 від 28 травня 2025 року вбачається, що він складений в зв'язку з правопорушенням яке вчинив ОСОБА_1 , а саме порушив вимоги пп 4 п 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, оскільки в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд, про що, був складений акт про відмову від проходження медичного огляду від 28 травня 2025 року в присутності свідків. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210 КУпАП, як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період. Правопорушення виявлене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли 28 травня 2025 року ОСОБА_1 самостійно з'явився, перебував у розшуку.
З даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 00 хв. 29 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет № 14, про що свідчить підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У зазначеному протоколі містяться пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: «У зв'язку з необхідністю надати виписки з історії хвороби від проходження операцій по зору. Повідомляю, що є багатодітним батьком та маю право на відстрочку, яка повинна була бути продовженою ІНФОРМАЦІЯ_10 . Я є обмежено придатним і по закону я маю змогу пройти ВЛК до 05 червня 2025 року. Необхідно надати на ВЛК історії моєї хвороби по зору, що знаходиться в м. Дніпро» дата та підпис ОСОБА_1 .
Другий примірник отримав ОСОБА_1 про що свідчить підпис у протоколі.
У цій справі суд встановив, що у присутності свідків позивач відмовився від проходження медичного огляду військово - лікарською комісією про що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 склали відповідний акт про відмову від проходження медичного огляду від 28 травня 2025 року.
За цих обставин суд констатує, що направлення ОСОБА_1 на медичний огляд відбулось відповідно до процедури, визначеної Порядком №560, що спростовує протилежні доводи позивача.
Позивач зазначає про те, що він відмовився проходити медичний огляд через те, що мав намір надати до військово - лікарської комісії медичні документи, які в нього були відсутні на той час.
Однак, позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання перед ВЛК про необхідність надання йому часу для отримання медичної документації, а у разі непогодження із постановою позаштатної ВЛК, звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК або ж на постанову ЦВЛК та ВЛК регіонів до суду.
Однак ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду та подальшого проходження військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Що стосується посилання позивача на те, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості викласти заперечення в письмовій формі та подати до уповноваженої особи ТЦК відповідні клопотання та письмові докази щодо наявності права на відстрочку від призову на військову службу, суд зазначає наступне.
Ч.1 ст.246 КУпАП визначено, що порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена і таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 у відзиві на позовну заяву, зазначає, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки був особисто присутній під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності та надавав пояснення щодо порушення. ОСОБА_1 було письмово роз'яснено його права, передбачені ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, що підтверджується особистим підписом позивача в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 клопотань про намір скористатись правовою допомогою не заявляв, а призначення розгляду справи на наступний день надавало можливість позивачу скористатись допомогою фахівця у галузі права. Відповідач вважає, що такі твердження позивача не відповідають дійсності, а постанова від 05 червня 2025 року була винесена законно, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи та не надав клопотання про відкладення розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 189 від 28 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про день та час розгляду справи 28 травня 2025 року особисто, що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу.
З копії заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2025 року вбачається, що він просить ІНФОРМАЦІЯ_6 перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно нього з 16 год. 00 хв. 29 травня 2025 року на інший час, оскільки перебуватиме у судовому засіданні в Соснівському районному суді м. Черкаси та в зв'язку з тим, що він вимушений звернутись до лікарні у зв'язку з різким погіршенням стану його здоров'я, погіршення морального стану, що завдано незаконними діями працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкоджанні адвокатської діяльності та до відповідних органів у зв'язку з небезпекою для його життя та здоров'я, життя та здоров'я його близьких і відповідними погрозами вбивством йому з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив у заяві повідомити його про час та місце розгляду адміністративного провадження та електронну пошту.
Таким чином з відповідної заяви ОСОБА_1 вбачається, що йому достеменно було відомо про те, що відносно нього буде проводитись розгляд адміністративного протоколу за ч. 3 ст. 210 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою забезпечення прав ОСОБА_1 та з урахуванням поданої ним заяви, розгляд протоколу про адміністративне правопорушення було відкладено на 17 год. 05 червня 2025 року.
З копії супровідного листа № 98/3494 від 30 травня 2025 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 на заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2025 року повідомили, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відкладено на 17 год. 05 червня 2025 року.
Дана відповідь була відправлена на зазначену ОСОБА_1 у заяві від 29 травня 2025 року електронну адресу о 10 год. 56 хв. 30 травня 2025 року, що підтверджується повідомленням поштового оператора Збройних Сил України, наданим відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 до відзиву на позовну заяву.
Заяв про поважні причини неприбуття на розгляд справи 05 червня 2025 року, а також клопотань про відкладення розгляду справи від військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило, доказів зворотнього позивачем до суду не надано.
Суд звертає увагу і на те що позивачем до позовної заяви також додано повідомлення від 30 травня 2025 року про те, що розгляд справи відносно нього буде проводитись о 17 год. 05 червня 2025 року. Таким чином позивачем ОСОБА_1 його було отримано, відповідно повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративного протоколу складеного відносно нього. Отже твердження про те, що його не було повідомлено про розгляд справи, спростовується наданими самим позивачем доказами.
Таким чином будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення 05 червня 2025 року о 17 год. ОСОБА_1 не з'явився, в зв'язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в результаті розгляду винесено оскаржувану позивачем постанову.
За таких обставин, позивач не був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також скористатися правом на захист, оскільки мав таку можливість з моменту повідомлення про розгляд справи (28 травня 2025 року) до моменту розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови (05 червня 2025 року), однак таким право не скористався.
Суд враховує і той факт, що позивач, як він сам зазначає є адвокатом, відповідно достеменно знає про свої права та ообов'язки та наслідки вчинення або не вчинення дій та наслідки нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи.
Таким чином, враховуючи надані відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем доведено факт особистого повідомлення позивача ОСОБА_1 про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та в зв'язку з відсутністю клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку, що відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 доведено виконання обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи про притягнення його до відповідальності за порушення вимог КУпАП.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16- а.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у його відсутність, однак за належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписами у протоколі № 189 від 28 травня 2025 року про адміністративне правопорушення та повідомленням поштового оператора Збройних Сил України від 30 травня 2025 року, що давало змогу позивачу прийняти участь у розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та не порушило його право на захист. Однак, позивач у повідомлений час, день та місце розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, свого представника на розгляд справи не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем було проведено розгляд справи та винесено оскаржувану постанову без належного його повідомлення про дату та час розгляду спрви, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Що стосується посилання позивача про те, що він мав право на відстрочку, оскільки має на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, тому ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав права складати оскаржувану ним постанову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Для оформлення відстрочки необхідно подати заяву до ТЦК та СП з документальним підтвердженням батьківства та утримання дітей.
Позивач в позовній заяві зазначає, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки має на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, заборгованості зі сплати аліментів не має, виконавчі провадження по стягненню аліментів відсутні. Повідомляє, що має вагітну дружину з якою перебуває в цивільному шлюбі, враховуючи правовий статут ненародженої дитини, він має право на відстрочку від призову на військову службу.
Зазначив позивач і про те, що він неодноразово просив ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути його заяву та оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 у відзиві на позовну заяву зазначає, що твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає дійсності, оскільки станом на 28 травня 2025 року мав 2 дітей. Крім того, відповідач зазначив, що заяви про надання відстрочки позивач не подавав.
З наданого позивачем витягу військово - облікового документу із «Резерв +» від 17 жовтня 2024 року, вбачається, що у позивача відсутня відстрочка від проходження військової служби.
З наданих позивачем копій свідоцтв про нароження серії НОМЕР_3 від 30 жовтня 2012 року та серії НОМЕР_4 від 25 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 зазначений батьком двох дітей сина ОСОБА_8 та доньки ОСОБА_9 .
З копії облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) № НОМЕР_1 також вбачається, що у позивача ОСОБА_1 в графі родина, зазначено 2 дітей.
Суд зазначає, що відповідно до Законодавства України вагітність цивільної дружини третьою дитиною не є підставою для відстрочки від мобілізації в Україні, оскільки закон враховує лише наявність народжених, неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні військовозобов'язаного. Відстрочка надається чоловікам, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей, але цей статус виникає тільки після народження дитини. Ще ненароджена дитина не має юридичного статусу дитини, яка перебуває на утриманні батька. Підтвердити наявність дітей можна лише свідоцтвами про народження, де зазначено батьківство військовозобов'язаного.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що станом на 28 травня 2025 року він мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідачем йому було відмовлено у наданні такої відстрочки.
Позивач зазначає і про те, що він неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами про відстрочку.
Однак, позивачем до суду надано лише одну заяву до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка датована 10 червня 2025 року, оскаржувана ж позивачем постанова винесена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 05 червня 2025 року.
Окрім того, суд звертає увагу і на те, що доказів направлення відповідної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 28 травня 2025 року (день складення адміністративного протоколу) так і станом на 05 червня 2025 року (день винесення оскаржуваної постанови) та її отримання ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивачем до суду не надано.
Таким чином, твердження позивача про те, що він неодноразово звертався із заявами про відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_3 не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, доказів того, що станом на 28 травня 2025 року позивач мав оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак відповідач її не врахував та виніс оскаржувану постанову, позивачем до суду не надано.
Посилання позивача на його незаконне утримання у ІНФОРМАЦІЯ_5 та перешкоджання його професійній діяльності адвоката не мають значення у даній справі та не спростовують факту відмови позивача від проходження медичного огляду військово - лікарською комісією.
Доказів вчинення незаконних дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 28 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 , матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано.
Що стосується посилання позивача ОСОБА_1 на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не існує, оскільки дані про нього відсутні у ЄДРПОУ, відповідно на його думку відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Оскаржувана позивачем постанова була винесена керівником ТЦК та СП ОСОБА_2 , який діє від імені ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно твердження позивача про те, що така особа, не мала права виносити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності та не підтверджуються нормами Законодавства України.
Інші посилання позивача, як заперечення на оскаржувану постанову, не мають значення для правильного вирішення спору.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що оскаржувана постанова є незаконною, під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд приходить до висновку, що відповідачем доводи позивача спростовані в частині порушення процесуального порядку складення постанови про адміністративне правопорушення без участі позивача ОСОБА_10 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, викладені в ній обставини порушення позивачем ОСОБА_1 п.п. 4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, повністю підтверджуються наданими відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 доказами, внаслідок чого є законною, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відсутні.
Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживаючий АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Суддя: В. О. Прилуцький