справа № 570/3210/25
провадження № 3/570/1421/2025
17 вересня 2025 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375286 28 червня 2025 року о 14 год. 20 хв. на а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів (133 км.+810 м.) ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Audi A4 ", д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Водій ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, доданих до протоколу, пояснив, що, виїжджаючи з в/ч НОМЕР_3 , здійснюючи правий розворот та виїзд на смугу для розгону, відчув удар у ліву передню частину авто. Зазначає, що водій автомобіля "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , перетнувши суцільну лінію розмітки, виїхавши на смугу для розгону, на якій він перебував, завдав удару у ліве переднє крило його автомобіля.
Його захисник просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, бо винним у даному ДТП є інший учасник ОСОБА_2 , щодо дій якого також складений відповідний протокол.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.
Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" покладає на суд обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до змісту п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єкт - суспільні відносини у сфері власності.
Умовами настання такого виду юридичної відповідальності є: а) наявний причинний зв'язок між порушенням ПДР та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (у випадку відсутності такого зв'язку особу може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності); б) немає наслідків діяння у вигляді спричинення або можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, або завдання великої матеріальної шкоди, чи настання інших тяжких наслідків (у такому випадку діяння кваліфікується за ст.277 КК України). Об'єктивна сторона доповнена вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди, тобто склад правопорушення трансформується у формальний.
В п.26 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті" вказано, що суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, та «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, заява №36673/04 ).
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення "Коробов проти України " № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства » (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25). Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, те, що особа, відносно якої складений протокол за ст.124 КУпАП категорично не погоджується із складеним відносно неї протоколом про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При розгляді справи суд приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 та його захисника, оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Відповідно до п.3 ч.1, 2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься, зокрема: при наявності обставин, передбачених ст.247 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст.124 КУпАП, керуючись ст.247, 276, 283, 284 КУпАП, суд
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кушнір Н.В.