Справа № 564/3541/25
30 вересня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Дмитрук О.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 13 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 2107255367819 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 3000 грн. строком на 16 днів, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку та зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки 2 % за кожен день користування кредитом.
Крім того, 17 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 2107632825717 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1000 грн. строком на 12 днів, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку та зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки 2 % за кожен день користування кредитом.
Вказує, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за вказаними кредитними договорами, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника.
01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 1-12.
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» за договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 відступило право вимоги за цим договором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорасм ні перед первісним кредитором, ні перед факторами належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Станом на 16 серпня 2025 року загальна прострочена заборгованість за кредитними договорами становить 65688 грн. 40 коп., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 61688 грн. 40 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними кредитними договорами у сумі 65688 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 16000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що 13 березня 2021 року та між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 21077255367819 «Стандартний», відповідно до якого товариство зобов'язалося надати позичальникові споживчий кредит у сумі 3000 грн. на строк 16 днів, зі сплатою відсотків 2 % за кожен день користування кредитом.
Відповідачем підписано анкету-заяву на кредит № 21077255367819 від 13.03.2021, графік платежів за договором про споживчий кредит № 21077255367819 від 13.03.2021 та паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Крім того, 17 березня 2021 року та між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107632825717 «Стандартний», за умовами якого товариство зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 1000 грн. строком на 12 днів, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку, зі сплатою відсотків 2 % за кожен день користування кредитом. Наведене підтверджується заявою-анкетою позичальника ОСОБА_1 від 17.03.2021, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, підписаним позичальником.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за вказаними вище кредитними договорами позивачем надано повідомлення ТОВ «Фінансова компанія "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" про здійснення перерахування коштів 13.03.2021 в сумі 3000 грн. та 17.03.2021 в сумі 1000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 .
У постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором Верховний Суд зазначив, що банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із наданого позивачем підтвердження ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та з інших наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити, що переказ коштів в сумі 3000 грн. та 1000 грн. стосується саме відповідача.
Окрім цього, неможливо встановити належність картки НОМЕР_1 саме відповідачу чи зазначення ним такого номеру картки під час оформлення заявки, кредитного договору.
Також позивачем не надано виписки по картковому рахунку позичальника про рух коштів на його рахунку.
Таким чином встановлено, що у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів.
З огляду на викладене, підтвердження ТОВ ФК "ФЕЙ ФОР ПЕЙ" не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансових операцій щодо переказу грошових коштів відповідачу за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із наданих суду розрахунків заборгованості вбачається, що станом на 16 серпня 2025 року прострочена заборгованість за кредитом № 21077255367819 від 13.03.2021 становить 49208 грн. 20 коп., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 46208 грн. 20 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
Прострочена заборгованість за кредитом № 2107632825717 від 17.03.2021 становить 16480 грн. 20 грн. 20 коп., з яких: 1000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15480 грн. 20 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
Разом із тим, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання кредитних коштів відповідачу, суд не вбачає підстав для стягнення зазначених у вказаному розрахунку коштів з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також встановлено, що 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021.
10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» за договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 відступило право вимоги за цим договором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Наведене підтверджується договорами факторингу №1-12 від 01.12.2021, № 10-01/2023 від 10.01.2023, актами приймання-передачі Реєстру боржників за вказаними договорами факторингу, реєстрами боржників.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що позивачем не доведено належне виконання ТОВ "Служба миттєвого кредитування" своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, зокрема надання позичальнику кредитних коштів, то відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 порушив порядок та умови повернення кредиту, тому заявлені вимоги до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Встановлено, що витрати позивача зі сплати судового збору становлять 2422 грн. 40 коп.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до стягнення на його користь з відповідача 16000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансових послуг - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», м. Київ, вул. Мечнікова,3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя: Снітчук Р.М.