справа № 563/1721/25
провадження № 1-кп/563/134/25
01.10.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025186140000089 від 18 вересня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
16.09.2025, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій, вчиняючи дії пов?язані з домашнім насильством щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», посягаючи на чуже здоров'я, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взявши до правої руки із кухонного столу кістку свинини та нею умисно наніс два удари по лівій стороні голови тім'яно-потиличної ділянки потерпілої, чим вчинив фізичне насильство стосовно ОСОБА_4 . В результаті своїх умисних протиправних дій, потерпілій ОСОБА_4 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: садна в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови, які згідно п.2.3.5«Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відноситься до легких тілесні ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов на розгляд до Корецького районного суду Рівненської області в порядку статті 302 КПК України разом з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в присутності захисника, адвоката ОСОБА_5 , подав суду письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження. Також вказав, що його було ознайомлено з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 у своїй заяві зазначила, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, відповідно до якого у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Згідно із ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Згідно з положенням частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, який у своїй заяві не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт у порядку, визначеному статями 381, 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю. Його дії кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує сукупність обставин при яких вчинено кримінальне правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання для обвинуваченою, не встанолено.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно.
На обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу.
Разом з тим, статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону, кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 пов'язане з вчиненням фізичного насильства, в розумінні п. 4, ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, а покарання призначене, не пов'язане з позбавленням волі, тому, в інтересах потерпілої особи від цього кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників терміном на 3 (три) місяці.
При цьому, організацію виконання обмежувального заходу необхідно покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання обвинуваченого.
Речові докази та витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись статтями 349, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників на строк 3 (три) місяці, виконання якої покласти на Великомежиріцьку сільську раду Рівненського району Рівненської області.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Рівненській апеляційний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку через Корецький районний суд Рівненської області, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, неможе бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.