Провадження № 2/557/304/2025
Справа № 557/542/25
19 вересня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Тишкуна П.В.
за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.
представника позивача адвоката Андріюка С.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дітей на утриманн
1. Суть спору.
Представник-адвокат Андріюк С.М. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту перебування дітей на утриманні.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 26 липня 2023 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім спільної малолітньої доньки, на утриманні позивача перебувають троє неповнолітніх дітей дружини від попереднього шлюбу, а саме: ОСОБА_5 , 2014 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_7 , 2017 р.н. Вони всі разом вони проживають у будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить батькам ОСОБА_2 . Вони ведуть підсобне господарство, що дає регулярний стабільний дохід, який дозволяє позивачеві утримувати всю сім'ю.
Той факт, що на утриманні позивача перебувають четверо неповнолітніх дітей підтверджується актом обстеження умов проживання сім'ї і посвідченням, яке було видано йому та дружині 12.01.2024 року і яке дає право на пільги, передбачені багатодітним батькам. Також даний факт можуть підтвердити свідки та відповідачі у справі.
Крім того, згідно характеристик, позивач за місцем проживання характеризується, як спокійна врівноважена та працелюбна людина, він займається ведення особистого селянського господарства, що дає змогу утримувати малолітніх дітей, забезпечує матеріально дітей дружини від першого шлюбу та бере активну участь у їх вихованні та навчанні. Батько дітей дружини позивача - відповідач ОСОБА_3 участі у вихованні та утриманні своїх трьох неповнолітніх дітей не приймає взагалі з 2021 року.
Встановлення даного факту необхідно позивачу для вирішення питання про відстрочку від мобілізації, як особи на утриманні якої перебуває четверо неповнолітніх дітей, і даний факт може бути встановлений лише за рішенням суду. Вважає, що у разі мобілізації позивача діти залишаться без належного піклування, виховання та утримання, що є край несприятливим та небезпечним для їх подальшої долі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Гощанського районного Рівненської області від 01.05.2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою від 04.06.2025 судове засідання відкладено, у зв'язку з неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про ознайомлення щодо часу та місця розгляду справи.
Ухвалою Гощанського районного суду від 15.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Протокольною ухвалою від 27.08.2025 судове засідання відкладено, у зв'язку з неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про ознайомлення щодо часу та місця розгляду справи.
В судовому засіданні 19.09.2025 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача-адвокат Андріюк С.М. в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у заяві, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала повністю, з підстав викладених у ньому і не заперечувала щодо його задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ІНФОРМАЦІЯ_1 ,будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення розгляду справи у його відсутності на підставі наявних у справі даних та доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.
3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст.13 ЦПК України).
Як встановлено судом, 26.07.2023 року було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_8 , актовий запис №72, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Гощанським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ і вони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також відповідач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .
З актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 02.07.2024 року №20-27/275 та від 21.02.2025 року №30-10/75, вбачається, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також у будинку за даною адресою фактично проживають без реєстрації його дружина ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 та діти дружини: ОСОБА_10 , 2014 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_10 , 2017 р.н.
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_5 видане 12.12.2024 року управлінням соціального захисту населення Рівненської РДА, мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Згідно характеристик на учнів Курозванівського ліцею ОСОБА_10 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вітчим дітей ОСОБА_2 бере активну участь у їх вихованні, забезпечує дітей усім необхідним для навчання. Хлопці одягнені по сезону, занять у ліцеї без поважних причин не пропускають. Діти проживають у будинку вітчима, який працює над покращенням умов проживання сім'ї.
З довідки -характеристики, яка була видана старостою Бочаницького старостинського округу, позивач за місцем проживання характеризується з позитивної сторони. Проживає разом з дружиною ОСОБА_1 , донькою та синами дружини у будинку по АДРЕСА_1 , займається веденням особистого селянського господарства.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить захистити своє невизнане право шляхом встановлення факту перебування дітей на утриманні.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ч. 1 ст. 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За приписами ч.ч. 1 ст. 14 (здійснення сімейних прав) СК України сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Згідно приписів ч. 1,4 ст. 15 (виконання сімейних обов'язків) СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суд відзначає, що батьки мають рівні обов'язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою або шлюб між ними розірвано, а також незалежно від того, чи проживають батько чи мати разом з дітьми або окремо від дитини, що визначено ст. 141 Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав.
Таким чином, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися з настанням певних юридичних фактів.
Правовідносини щодо «утримання дітей» є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Закон покладає виключно на батьків обов'язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Обов'язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК України).
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Абзацом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 3543-XII від 21 жовтня 1993 року, передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Таким чином, визначальним фактом є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.
З огляду на викладене, для отримання правової підстави для звільнення з військової служби заявник повинен довести факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Сімейне законодавство передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).
Так, згідно з ч. 1 ст. 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Таким чином, у вітчима виникає лише право брати участь у вихованні падчерки та пасинка, які з ним проживають, а обов'язок їх утримувати виникає лише у разі відсутності у нього матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання.
До аналогічного висновку дійшов і Верховний суд у постанові від 14.12.2023 року №160/11228/23:
«45. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).
46. Згідно з ч. 1 ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
47. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1 ст. 268 СК України).
48. Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд зазначає, що заявник перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір'ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім'єю). При цьому обов'язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання».
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень змагальності та меж судового розгляду.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду, зокрема, за такої умови: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
Представник позивача зазначає, що встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на його утриманні, має для позивача юридичне значення, оскільки пов'язане з можливість надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 3 ч.1 .статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Системний аналіз положень СК України та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію свідчить, що передбачене абз. 3 ч.1 .статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації,у разі перебування на утриманні особи трьох і більше дітей віком до 18 років, стосується військовозобов'язаних, які є батьками таких дітей або їх вітчимом у разі наявності обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 268 СК України, утримувати падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
В даному випадку позивач є вітчимом неповнолітніх: ОСОБА_10 , 2014 р.н., ОСОБА_11 , 2016 р.н., ОСОБА_10 , 2017 р.н., у яких є батьки -відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які і зобов'язані утримувати дітей не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають разом з дітьми або окремо від них. Суду не надано переконливих доказів, що ОСОБА_3 не виконує обов'язки щодо утримання своїх дітей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що від факту, який просить встановити позивач - перебування на утриманні дітей - у позивача не виникне особистого права на захист соціальних гарантій та представницьких інтересів дітей, а також на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за наявності батька та матері, які повинні утримувати дітей, а тому вказана позовна заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту перебування дітей на утриманні відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_9 .
Повне рішення складено 30.09.2025.
Суддя Тишкун П.В.