єдиний унікальний номер справи 546/944/25
номер провадження 1-кс/546/14/25
01 жовтня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000441 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 238 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
Суддею Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 26 вересня 2025 року заявлено самовідвід у розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000441 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 238 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заява про самовідвід мотивована тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000441 від 29.06.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 238 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області. Досудовим розслідуванням установлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва України ОСОБА_4 від 08.06.2017 № 760/8582/17-к зобов'язано службову особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 03.05.2017, що зареєстрована в Національному антикорупційному бюро України за № Ко-4077, щодо службової недбалості службовими особами Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних ресурсів України в ході Розслідування екологічного занепаду сильнодіючими отруйними речами 70-квартирного житлового будинку за адресою: Полтавська область, с. Решетилівка, вул. Леніна (Покровська), 2/5. Старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого відділу Головного відділу детективів Національного антикорупційного бюро України постановою від 29.06.2017 відмовлено у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у кримінальному провадженні та постановою від 30.06.2017 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України.
Прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, установленими від 14.07.2017 змінено попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України на ч. 1 ст. 238 КК України та визначено відповідність за слідчими Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП України в Полтавській області.
Суддя ОСОБА_3 зазначив, що як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/6890/24 за позовом ОСОБА_5 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_6 , про стягнення моральної шкоди. Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрите провадження у цивільній справі № 554/6890/24. Станом на 26 вересня 2025 розгляд справи по суті не завершений.
Крім того, ухвалою слідчого судді Октябрського (нині - Шевченківського) районного суду м. Полтави від 15.05.2023 було зобов'язано внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за повідомленням ОСОБА_6 від 19.04.2023 про підробку бланків Решетилівської державної нотаріальної контори, які були подані та долучені до цивільної справи № 546/239/23, у якій головуючим був суддя ОСОБА_3 .
Також у ході розгляду судових справ, де учасником була ОСОБА_6 , вона неодноразово заявляла відводи головуючому судді ОСОБА_3 , постійно висловлюючи недовіру.
Також суддя ОСОБА_3 у заяві зазначив, що незважаючи на відсутність підстав для сумніву в особистій суб'єктивній неупередженості судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 , проте участь Решетилівського районного суду Полтавської області, як органу в цілому в ініційованих заявницею ОСОБА_5 інших провадженнях, а також стала позиція ОСОБА_5 про висловлення недовіри суддям Решетилівського районного суду Полтавської області, може викликати законні побоювання у заявника та стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а також структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому.
26 вересня 2025 року заява про самовідвід судді ОСОБА_3 передана на розгляд судді ОСОБА_1 , судовий розгляд заяви було призначено на 08 годину 45 хвилин 29 вересня 2025 року.
29.09.2025 розгляд заяви відкладено на 01.10.2025 на 13:30 год, у зв'язку з доставленням судової повідстки Решетилівській окружній прокуратурі Полтавської області 28.09.2025 о 11:14 (неділя).
У судове засідання суддя ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не надсилав.
Прокурор ОСОБА_7 надала суду письмові пояснення, у яких зазначила, що підстави для самовідводу відсутні. Прокурор вказує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема в справі «Білуха проти України» зазначає, що суд, який здійснює провадження по справі повинен бути безстороннім. Згідно усталеної практики ЄСПЛ існування неупередженості повинно визначатися: 1) на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, a також 2) на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об'єктивного критерію, при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, a саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у йoгo неупередженості» є oцiнoчним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 KПK України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» тa «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції пpo захист прав людини і основоположник свобод, мaє визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі « Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення йoгo від справи. При цьому суддя вважається безстороннім, якщо тільки нe з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, a якщо з' являються сумніви щодо нього, тo для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, щo свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Щодо посилання судді ОСОБА_3 на справу №554/6890/24, то відповідно до відомостей, оприлюднених на вебсайті «Судова влада України» суддя ОСОБА_3 особисто не є стороною у справі №554/6890/24.
Щодо цивільної справи № 546/239/23, у якій головуючим був суддя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023175440000203 від 09.05.2023 за фактом можливої підробки документів по цивільній справі № 546/239/23 прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України 31.08.2023.
Крім того, у клопотанні прокурора зазначено, що численні заяви та скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в різні інстанції з різних питань щодо неправомірних дій та/або бездіяльності різних державних органів мають ознаки зловживання правами та протиправного втручання у професійну діяльність слідчих, дізнавачів, прокурорів, судових органів, деорганізують їх роботу, але в той же час не звільняють від виконання службових обов'язків.
Отже, наведені суддею ОСОБА_3 обставини не можуть бути визнані підставою для його відводу згідно діючого кримінального процесуального законодавства, а також такими, які самі по собі свідчать про його упередженість у цьому кримінальному провадженні.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, письмові пояснення прокурора, доходить наступних висновків.
Статтею 75 КПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) слідчого судді, судді або присяжного, перелік яких є вичерпним.
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Таким чином, однією з обставин, що виключає участь слідчого судді є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому засіданні судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін у конкретному спорі, але і зі сторони суспільства в цілому. При цьому, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача, інакше довір'я до незалежності судової влади буде підірвано.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини - рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» та рішенні від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві; судді зобов'язані викликати довіру учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній упередженості, повинен брати самовідвід.
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Як установлено з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/6890/24 за позовом ОСОБА_5 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_6 , про стягнення моральної шкоди. Ухвалою Октябрського (нині - Шевченківського) районного суду м. Полтави від 08 липня 2024 року відкрите провадження у цивільній справі № 554/6890/24. Станом на 26 вересня 2025 року розгляд справи по суті не завершений.
Щодо твердження прокурора про те, що безпосередньо суддя ОСОБА_3 не є стороною справи № 554/6890/24, суд зазначає наступне.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Крім того, можуть бути випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду, а не якого - небудь окремого судді (рішення у справі «Боян Господінов проти Болгарії»).
Вказаний випадок, зокрема може мати місце за наявності судового спору про стягнення моральної шкоди, у якому одним із відповідачів виступає Держава Україна в особі Решетилівського районного суду Полтавської області.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Боян Господінов проти Болгарії», ЄСПЛ зазначив, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. ЄСПЛ зазначав, що незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості суддів у кримінальних справах Окружного суду міста Стара Загора їхній професійний зв'язок з однією зі сторін одночасно триваючого цивільного провадження могли викликали законні побоювання у заявника щодо об'єктивної неупередженості суддів. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. …Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом…».
Тобто у даному випадку, на думку суду, наявність невирішеного спору за позовом ОСОБА_5 до Решетилівського районного суду Полтавської області є підставою для відводу будь - якого судді Решетилівського районного суду Полтавської області.
ЄСПЛ у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 не визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні, проте саме за її скаргою ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.06.2017 було зобов'язано службову особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення. Тобто у даному випадку, на думку суду, наявність невирішеного спору за позовом ОСОБА_5 до Решетилівського районного суду Полтавської області є підставою для самовідводу судді ОСОБА_3 .
Вищевказані обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого у розгляді кримінального провадження, як з боку заявниці у кримінальному провадження № 52017000000000441, так і з боку стороннього спостерігача. Тому з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді із зазначених вище підстав заява про самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд
Заяву судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000441 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 238 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, задовольнити та відвести його від розгляду даного кримінального провадження.
Матеріали клопотання про закриття кримінального провадження та кримінальне провадження № 52017000000000441 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 238 Кримінального кодексу України, передати до канцелярії Решетилівського районного суду Полтавської області для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому статтею 35 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1