Справа № 545/3388/25
Провадження № 2-а/545/48/25
"01" жовтня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Стрюк Л.І.
з участю секретаря Гаврися В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 липня 2025 року постановою інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції серія ЕНА N?5199092 від 11.07. 2025 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП за те, що 11.07.2025 року близько 21 годині на 267 км автодороги Київ-Чоп, керуючи транспортним засобом Хонда CR-V номерний знак НОМЕР_1 , не пред?явив поліцейському страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Вказував, що близько 21-00 годин 11.07.2025 був зупинений поліцейськими на 267 км автодороги Київ-Чоп керуючи автомобілем Хонда.
Зазначав, що на запитання про причини зупинки, поліцейський попрохав пред?явити страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Власник автомобіля, який був з позивачем у салоні, показував поліцейському документи про страхування авто, але останній повідомив, що вони не відповідають чинному законодавству. Інших причин зупинки поліцейський не назвав.
Стверджував, що Правил дорожнього руху не порушував, тобто підстави для його зупинки були відсутні.
Постанову на місці складення він не отримував і вона надійшла йому поштою.
Відтак, вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вважають безпідставним, а також що поліцейські діяли в межах наданих повноважень, оскільки під час патрулювання здійснювали контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, що, відповідно до законодавства, є достатньою підставою для перевірки страхового поліса та зупинки транспортного засобу. Вважають, що обставини, на які посилається позивач, не підтверджені жодним доказом, а відтак ОСОБА_1 , користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, намагається уникнути адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини та доводи, викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до вимог ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 11 липня 2025 року постановою інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області серія ЕНА N?5199092 від 11.07. 2025 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
У ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського - пред'явити, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.01.2025 року, перевірка наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України:
- під час здійснення регулювання дорожнього руху;
- при здійсненні контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками;
- при контролі за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису);
- під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху;
- під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 2.4 ПДР водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пред'явити документи зазначені в п. 2.1 ПДР. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі, або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також Поліса, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 126 КУпАП). Припис ч. 1 ст. 126 КУпАП є імперативним, та встановлює відповідальність у вигляді штрафу за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). При цьому непред'явлення для перевірки документів, зазначених у п. 2.1 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №161/11159/16.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 465/6677/16-а, у постанові КАС ВС від 24.01.2019 по справі №201/6167/17, постанові КАС ВС від 08.11.2018 по справі №545/1792/16- а, постанові КАС ВС від 21.12.2018 по справі №175/1224/16-а.
Щодо неправомірності зупинки транспортного засобу суд зазначає таке.
Так, пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Згідно із положеннями ч.1ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
З огляду на вищевикладене, в умовах воєнного стану зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законною.
Окрім того, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача та повідомлено про законну причину зупинки згідно з п. 3, ч.1. ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме - якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Як зазначає відповідач, при здійсненні контролю за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками, було виявлено транспортний засіб «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_2 , на якому рухався позивач, при перевірці якого, згідно з відомостями Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, виявлено відсутність відомостей про наявність полісу обов'язкового страхування на автомобіль. Під час розгляду справи, водій посилався на Закон України, що втратив чинність, а саме Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, після чого останньому було доведено про зміни в законодавстві та нову редакцію Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.01.2025 року та вимоги п.2.4.а ПДР України, згідно якого водій на вимогу поліцейського повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1., а саме чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" та що згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП настає відповідальність у вигляді штрафу за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
На підставі п. 1 ч. 3 розділу 8 Наказу МВС від 18.12.2018 №1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 днів.
У зв'язку з тим, що правопорушення зафіксовано 11.07.2025, а ухвалу про відкриття провадження відповідачем отримано 29.08.2025, що перевищує встановлений строк зберігання надання відеозаписів на теперішній момент є неможливим - вони були знищені відповідно до встановлених нормативів.
Оскільки обставини зупинки транспортного засобу, відсутність чинного страхового полісу на момент зупинки не заперечується позивачем та підтверджується відповідачем, а також з огляду на неможливість перегляду відео з реєстратора, зазначені обставини справи суд вважає встановленими.
Також звертає на себе увагу той факт, що позивачем незаконні дії поліцейських під час складання протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності не оскаржувалися, доводи з цього приводу в позовній заяві не викладені та не є предметом розгляду цієї справи.
Отже, поліцейський виявив правопорушення, на яке своєчасно, всебічно в повному обсязі та об'єктивно відреагував, результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за відповідною статтею КУпАП.
Сама незгода позивача з притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності та скасування постанови.
Таким чином, оскаржувана постанова відповідає ст. 283 КУпАП. Порушення прав особи суб'єктом владних повноважень судом встановлено не було.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк