Дата документу 30.09.2025Справа № 554/11234/25
Провадження № 2/554/4439/2025
30 вересня 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря - Кашуби В.А.,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття та матері спільної з чоловіком дитини до досягнення дитиною трирічного віку,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту отримання судом позовної заяви і до повноліття дитини, та про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дружини до досягнення трирічного віку спільною донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася донька: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом зі позивачем. Оскільки дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом для дитини відповідного віку. Лише вона не зможе забезпечити такий рівень життя їх дитині, оскільки має невеликий розмір доходу, тому батько, який є здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів доходу, оскільки працює та має доходи, інших утриманців не має. З огляду на це, вважаю він може сплачувати аліменти у розмірі позовних вимог. Крім того, вважала за можливе стягувати аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримував та просив суд їх задовольнити, провести судове засідання 30.09.2025 без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07 лютого 2024 року (актовий запис за № 79).
У шлюбі у сторін народилася донька: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.10.2024 року.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XIIвід 27лютого 1991року (далі- Конвенція), Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини . Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст.183СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 ст.91СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та ст.ст. 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст.84СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст.80СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ч. 1 ст.79СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Суд враховує, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час не досягла трирічного віку та проживає з позивачкою. При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є працездатним чоловіком, та подав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги позивача.
Враховуючи викладене та визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд вважає, що розмір аліментів у вигляді 1/4 частки від усіх доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину є справедливим та таким, що враховує право дитини на належне матеріальне утримання від батька.
При вирішенні питання в частині стягнення аліментів з батька дитини на утримання матері їхньої спільної дитини, суд додатково враховує, що згідно з цим рішенням відповідач буде зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/6 частини від усіх доходів відповідача, зазначений розмір є справедливим та таким, що враховує як право матері, з якою проживає дитина віком до трьох років, на належне матеріальне утримання від чоловіка, так і вік та працездатність чоловіка.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та беручи до уваги, що позивач відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 80, 84, 91, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 76, 80, 89, 141, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття та матері спільної з чоловіком дитини до досягнення дитиною трирічного віку, - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28.07.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 28.07.2025 року, і до досягнення донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя М.О.Материнко