Справа № 541/3066/25
Номер провадження 2/541/1518/2025
Іменем України
29 вересня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
за участю секретаря судового засідання Докуніної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 08.08.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №43546989, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 6000,00грн. 26.03.2024 ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу № 2603, відповідно до якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором №43546989, станом на 29.07.2025, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10599,40 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн; заборгованість за відсотками 4599,40 грн. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №43546989 від 08.08.2023 у розмірі 10599,40 грн, а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову, крім того, просив суд зменшити суму стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вона є завищеною та необгрунтованою.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 08.08.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43546989, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Сторони погодили наступне: тип кредиту фінансовий кредит; загальний розмір (сума) кредиту: 6000,00 грн; дата надання/видачі кредиту - в день укладення цього Договору; строк кредитування 30 днів; термін повернення кредиту 07.09.2023 (п.п.1.2.-1.6. Договору).
Відповідно до п. 1.7 кредитного договору позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: - за 1-й день користування кредитом 5,4860%; з 2-го по 15-й день користування кредитом - 2,2860% ; - з 16-го по 30-й день користування кредитом - 3,5000%. Рекомендована дата повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів у сумі 8249,40 грн - 23.08.2023 (п. 1.8). На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 246063,71%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 11399,40 грн (п. 1.17).
Пунктом 2.1 договору передбачено, Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника в день укладення Договору, але не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту його укладення.
Також, відповідачем ОСОБА_1 підписано Графік платежів (додаток 1 до договору № 43546989 від 08.08.2023) та Паспорт споживчого кредиту, які містять інформацію щодо умов кредитування.
08.08.2023 ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» перерахувало грошові кошти в сумі 6000,00 грн на його банківську карту що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
26.03.2024 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №2603, відповідно до якого ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором №43546989 від 08.08.2023, боржником за яким є ОСОБА_1 ..
Набуття позивачем ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 , також підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, що є Додатком 1 до Договору факторингу №2603 від 26.03.2024.
Відповідно до вказаного вище витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами до Договору факторингу № 2603 від 26.03.2024, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в загальному розмірі 10599,40 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4599,40 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договір був вчинений в електронній формі, яка згідно зі ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
Таким чином, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , а ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» таке право втратило. Оскільки, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на підставі договору факторингу набуло право вимоги за кредитним договором №43546989 від 08.08.2023, тому у позивача, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за цим договором.
Доказів про визнання договору факторингу недійсними чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 29.07.2025 заборгованість за кредитним договором №43546989 від 08.08.2023 становить 10599,40 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 4599,40 грн.
Розмір заборгованості та розрахунок заборгованості відповідачем не спростовані.
Оскільки відповідачем не виконано умов за кредитним договором №43546989 від 08 серпня 2023 року, тобто не погашено заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 10 599,40 грн, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного договору, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 1906 від 31.07.2025 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
З огляду на викладене, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем суду надано договір про надання правової допомоги №250725-5Ш від 25.07.2025, розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 за кредитним договором №43546989 від 08.08.2023. Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 7000,00 грн.
Відповідно до п. 12 ч. 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положення якої знайшли свій розвиток у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідач заперечував проти задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн, оскільки вона є надто завищеною і необгрунтованою.
Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не тільки доведений, документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.
Враховуючи категорію справи, характер позовних вимог, дослідивши позовну заяву, суд вважає, що складення позову не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази, тому справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат за даних обставин справи було зменшення їх розміру до 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором № 43546989 від 08 серпня 2023 року в розмірі 10 599,40 грн (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» понесені ними судові витрати, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), а всього стягнути - 5 422,40 грн (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», місце знаходження юридичної особи: вул. Степана Бандери, 87, оф.54, м.Львів, код ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: О. М. Дністрян