Справа №766/10795/25
Пров. №2-а/766/394/25
29 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді - Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу 17 000,00 грн., провадження по адміністративній справі закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що 01.07.2025 р. йому зателефонувала невідома жінка, яка представилася працівницею поліції та повідомила, що він по поліцейській базі є особою, яка ухиляється від проходження військової служби та перебуває в розшуку, йому слід з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що йому жодних викликів, повісток про необхідність явки до ТЦК не надходило. Прибувши до ТЦК, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за неоновлення своїх персональних даних, не проходження ВЛК, відсутність військово-облікового документа. Крім того, йому повідомили про необхідність прибуття 03.07.2025 р. для складання постанови, однак, прибувши у призначені дату та час, невідомий працівник ТЦК повідомив, що постанов вже не складають і не розглядають. В подальшому, за адресою його місця проживання надійшла оскаржувана постанова. Вказав, що на момент складання протоколу та постанови, він стояв на обліку в ТЦК та СП відповідно до тимчасового посвідчення, у встановлений законом строк оновив дані у ЦНАП м. Херсона, був зареєстрований, як найманий працівник КЗ «Навчально-виховний комплекс» Школа гуманітарної праці» ХОР, мав декларацію з лікарем за місцем проживання в м. Херсоні, жодних викликів та повісток для явки до ТЦК для уточнення даних не отримував.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
25.08.2025 року представником відповідача подано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що 01.07.2025 р. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 були складені протоколи про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 , будучи таким, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 із зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 , навесні 2024 року переїхавши у м. Херсон на постійне місце проживання, в порушення вимог абзацу 2 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах особливого періоду, перебуваючи 01.07.2025 р. у м. Херсоні по вул. Кольцова біля будинку 51, в громадському місці, не мав при собі військово-облікових документів, а також в період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р. не уточнив свої персональні дані. При складанні протоколу, ОСОБА_1 повідомив, що військово-обліковий документ не виготовляв, оскільки йому так порадили працівники ТЦК, навесні переїхав до м.Херсона, де влаштувався на роботу в школу, приходив до ТЦК, де через черги не зміг потрапити до оператора, але хтось в усній формі йому сказав, що у нього з документами все гаразд. В позові позивач намагається ввести суд в оману, надаючи витяг з «Резерв+», але на момент його доставлення до ТЦК, в телефоні не було вказаного додатку, витяг ним встановлено лише 04.07.2025 р, сформовано 14.07.2025 р.
В судове засідання сторони не прибули - про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача та його представника надійшли заяви про розгляд справи без участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, відзив не подано, що не перешкоджає розгляду справи за суттю за приписами ч.3 ст. 268 КАС України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомостей про його зареєстроване місце проживання матеріали справи не містять, оскільки позивачем не надано витягу про зареєстроване місце проживання, долучено лише копію паспорта у формі ID картки.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 15.10.2020 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , придатний до військової служби ВЛК від 15.09.2020 р. Наказ МОУ №40-2-2008 р. Підлягає повторному медичному пересвідченню 15.09.2025 р.
Відповідно до витягу №692239-28062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 28.06.2024 р. виданого Відділом адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не на обліку, не заброньований, не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не перебуває у розшуку. Даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
За довідкою №34/159-25/08 від 03.07.2025 року КЗ «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» ХОР, ОСОБА_1 працює вчителем фізичної культури на 1 ставку та вихователем на 0,5 ставки в закладі з 20.08.2021 року по теперішній час.
01.07.2025 р. за вих. №4268243 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 був направлений на проходження ВЛК для визначення придатності до військової служби, яка за довідкою військово-лікарської комісії №2025-0703-0854-1176-0 від 03.07.2025 р. ним пройдено.
Згідно витягу з Додатку Резерв+, ОСОБА_1 уточнив дані 04.07.2025 року.
03 липня 2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №9/0107/ШОС у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 будучи таким, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зареєстрованої адреси АДРЕСА_1 , навесні 2024 року переїхавши до м. Херсона на постійне місце проживання не уточнив персональні дані. Нова адреса постійного проживання в ТЦК не повідомлена, ВЛК ним не пройдено, що підтверджується обліковою карткою Єдиного державного реєстру «Оберіг», з якої чітко видно, що ці та інші персональні дані ним самостійно не оновлені, а отримати ці дані з інших інформаційних систем оператори реєстру «Оберіг» самостійно не змогли.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 року та від 30.12.2022 року № 1487.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Приписами ч.1 ст.210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як було зазначено вище, відповідно до змін у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які набули чинності 18 травня 2024 року, військовозобов'язані громадяни України мають оновити свої персональні дані протягом 60 днів. До 16 липня 2024 року потрібно оновити дані в ТЦК та СП: військовозобов'язаним чоловікам та резервістам віком від 18 до 60 років; призовникам віком від 17 до 25 років; військовозобов'язаним жінкам.
Оновити дані можна у таких держустановах: звернутись у ТЦК та СП (військкомати); звернутись у ЦНАП; за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного у застосунку «Резерв+».
ОСОБА_1 до суду не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що він оновив дані у встановлений Законом строк та у будь-який спосіб, визнаний законодавцем належним.
Так з наданої копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 15.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 15.10.2020 року, тобто до введення воєнного стану в Україні.
Попри вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та змін до нього, ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 01.07.2025 року, оновив дані 04.07.2025 року та отримав військово-обліковий документ, про що свідчить роздруківка із програми Резерв +.
Посилання позивача на те, що він 28.06.2024 року оновив дані у ЦНАП у м. Херсоні, про що надав витяг №692239-28062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може бути прийнято судом до уваги як належний доказ своєчасного оновлення даних, оскільки в самому витязі міститься відомості про те, що ОСОБА_1 не на обліку, даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Тобто, після отримання вказаних відомостей про відсутність на обліку, позивачу слід було звернутися до ТЦК для оновлення даних, чого позивачем здійснено не було.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як зазначено вище, позивач повинен був уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (абзац четвертий підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»).
Суд звертає увагу, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, чинне законодавство зобов'язувало позивача уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного.
З огляду на зазначені обставини та норми законодавства суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення складено в повному обсязі 29 вересня 2025 року.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про скасування постанови відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяО. В. Ус