Копія
"29" вересня 2025 р. Справа № 608/1490/25
Номер провадження2/608/819/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В липні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 15 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14495-08/2024. Згідно п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит'у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
24.12.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36 000 гривень, з яких: 7 500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 500 гривень - сума заборгованості за процентами; 15 000 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
07 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07115-08/2024. Згідно п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит'у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
24.12.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 39 600 гривень, з яких: 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 600 гривень - сума заборгованості за процентами; 6 000 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
18 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8097016. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.п. 2.1 п. 2 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
24.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24042025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 24.04.2025 до Договору Факторингу № 24042025 від 24.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 415 гривень, з яких: 7 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 495 гривень - сума заборгованості за відсотками; 1 920 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами.
З моменту отримання права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» загальну суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 97 015 гривень та понесені судові витрати.
Ухвалою Чортківського районного суду від 09.07.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (без виклику) сторін.
Представник відповідача - адвокат Скрибка І. Ю. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у матеріалах справи наявний договір № 07115-08/2024 від 07.08.2024 про надання споживного кредиту відповідачу, додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №07115-08/2024, графік платежів, які має здійснювати позичальник, паспорт споживчого кредиту, довідка з сервісу онлайн платежів від 23.04.2025, розрахунок заборгованості за кредитним договором №07115-08/2024 від 07.08.2024 від 15.08.2024; договір №14495-08/2024 від 15.08.2024 про надання споживного кредиту відповідачу, додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №14495-08/2024, графік платежів, які має здійснювати позичальник, паспорт споживчого кредиту, довідка з сервісу онлайн платежів від 23.04.2025, розрахунок заборгованості за кредитним договором №14495-08/2024 від 15.08.2024, проте дані документи не є первинними документами в розумінні Закону України ««Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також вказує, що довідка з сервісу онлайн-платежів не може підтверджувати факт надсилання чи отримання коштів. Такі довідки носять лише інформативний характер і відображають внутрішні дані сервісу, проте не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Факт здійснення розрахункової операції може підтверджуватися квитанцією або банківською випискою, які є первинними бухгалтерськими документами та містять усі обов'язкові реквізити: дату операції, суму, реквізити платника й одержувача, призначення платежу, а також підтвердження проведення транзакції. Також позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що картковий рахунок « НОМЕР_1 », на який, за його твердженням, були перераховані кредитні кошти, належить саме відповідачу. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б встановлювали факт відкриття такого рахунку відповідачем, його належність чи користування ним. Відсутність підтвердження цього факту ставить під сумнів сам факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання кредиту, а відтак і виникнення будь-яких грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем.
У матеріалах справи наявний договір № 8097016 від 18.07.2024 про надання споживного кредиту відповідачу, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту, лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 29.04.2025, Додаткову угоду до Договору №8097016, Додаток №1 від 18.07.2024 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту, лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 29.04.2025, розрахунок заборгованості, проте дані документи не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Позивачем здійснено нарахування відсотків по вказаних договорах у завищеному розмірі.
Відповідно до обставин справи, позивачем подано документи, які нібито підтверджують набуття ним права вимоги, а саме: договір факторингу № 24122024, акт прийому - передачі, платіжну інструкцію №588, витяги з реєстру боржників, договір факторингу №24042025, Акт прийому - передачі платіжну інструкцію №22702, витяг з реєстру боржників, за яким первинний кредитори передали йому права вимоги, а також акти приймання-передачі. Однак, зазначені документи не можна вважати належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ЦПК України. Так, акти приймання-передачі не містять жодних конкретних відомостей щодо предмета відступлення права вимоги, а лише формальні реквізити сторін. Зокрема, в актах приймання-передачі вказана кількість боржників, що первинним кредитором передано новому кредитору права вимоги, проте відсутні будь-які відомості, що дозволяють ідентифікувати відповідача серед цього переліку (прізвище, ідентифікаційний номер, номер чи дата кредитного договору тощо). Більше того, ні в самому договорі факторингу, ні в його додатках, долучених до матеріалів справи, не зазначено, що саме щодо відповідача позивач набув право вимоги. Таким чином, позивачем не доведено факту набуття ним права вимоги саме по відношенню до відповідача, що ставить під сумнів його процесуальне право на звернення з даним позовом і відповідно має тягнути відмову у задоволенні позовних вимог. У Договорі про надання кредиту № 14495-08/2024 від 15.08.2024 термін дії договору визначено до 12.12.2024, договір продовжено не було. У Договорі про надання кредиту № 07115-08/2024 від 07.08.2024 термін дії договору визначено до 04.12.2024, договір продовжено не було. У Договорі про надання кредиту № 8097016 від 18.07.2024 та додатковій угоді термін дії договору визначено на 30 днів, договір продовжено не було. Крім того, як вбачається із матеріалів, відсутні розрахунки заборгованості з підтвердженням продовження терміну дії договору.
Відповідач вважає нарахування відсотків, пені та штрафів незаконними та такими, що порушують його право, як споживача. ОСОБА_1 є захисником України та перебуває на військовій службі з 20.11.2024 (відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ), про що не раз попереджав первинного кредитора, натомість кредитором не було вчинено ніяких дій, щодо зупинення нарахування відсотків, штрафів та пені, а лише було вчинено відступлення права вимоги. Оскільки відповідач вступив до лав Збройних Сил України до закінчення терміну кредитного договору, то норми законодавства, які діють на період військового стану повинні застосовуватись новим кредитором у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім
кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до
об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта
нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них),
та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та
встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із
гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими
можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Також відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу країни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З врахуванням наведених обставин, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
17 вересня 2025 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач станом на дату подання заяви повністю закрив свою заборгованість за кредитним договором № 8097016 від 18.07.2024, тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за двома іншими договорами на суму 75 000 гривень.
23 вересня 2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що під час укладення кредитних договорів сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких Договорів, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачем при підписанні договорів не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів. Звертає увагу, що у договорах прямо зазначено, що Відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця, а також отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання кредиту Відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку Відповідача щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано. У випадку неповного розуміння умов договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався.
В законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Зокрема, відповідно до умов Договору факторингу передбачено, що попередній кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору. Слід зазначити, що дані листи ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів, а носять лише інформаційний характер. При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки Первісного Позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Тому твердження Відповідача щодо неналежності доказів, що підтверджують перехід права вимоги є безпідставним та не відповідає дійсності.
Звертає увагу суду, що відповідно до роз'яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. В даному випадку Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов'язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. Окрім того, Відповідач набув статусу військовослужбовця після укладення кредитних договорів. Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування Відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що Відповідач не повідомив Первісних кредиторів у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється військовослужбовцем та що на нього поширюються норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідачем умови вищевказаних договорів не виконувались відповідно до ст.526, ст. 1046, ст.1054 ЦК України, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов вищевказаних договорів є правомірним і Відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договорів та погашення заборгованості в повному обсязі.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, при поданні даного позову до суду вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, у відзиві просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
За положеннями ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 15 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14495-08/2024. Згідно п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит'у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
24.12.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 36 000 гривень, з яких: 7 500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 500 гривень - сума заборгованості за процентами; 15 000 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
07 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07115-08/2024. Згідно п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит'у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
24.12.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 39 600 гривень, з яких: 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 600 гривень - сума заборгованості за процентами; 6 000 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
18 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8097016. Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.п. 2.1 п. 2 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
24.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24042025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 24.04.2025 до Договору Факторингу № 24042025 від 24.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 415 гривень, з яких: 7 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 495 гривень - сума заборгованості за відсотками; 1 920 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Судом встановлено, що кредитні договори містять інформацію як про розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.
Відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитних договорів, що підтверджується його електронних підписом одноразовим ідентифікатором у вказаних договорах, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на вказаних умовах. Він не висловив жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів.
Крім того, ОСОБА_1 повністю погасив заборгованість за кредитним договором № 8097016 від 18.07.2024, що свідчить про визнання ним договору та повне його виконання.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто вказаною нормою Закону закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори, укладені між первісним кредитором та відповідачем, є дійсними як в цілому, не оскаржувалися в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, відповідають вільному волевиявленню сторін та чинному законодавству.
Таким чином, враховуючи вищезазначені умови договорів, суд вважає, що нарахування процентів позивачем за користування кредитними коштами є такими, що відповідають вимогам укладених між сторонами договорів, а тому не приймає до уваги посилання представника відповідача про відсутність правових підстав для їх нарахування.
У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто цивільним законодавством встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Таким чином, факторинг за своєю правовою природою є різновидом відступлення права вимоги. Тому передача прав вимоги за договором факторингу є належною формою відступлення прав вимоги і має ті самі правові наслідки, що й договір відступлення прав вимоги.
Суд вважає, що твердження представника відповідача про те, що відступлення прав вимоги не підтверджені жодними доказами не знаходить свого підтвердження, оскільки з додатків до договорів факторингу вбачається, що в Реєстрі боржників значиться відповідач ОСОБА_1 : номер кредитного договору 14495-08/2024 на суму 36 000 гривень; номер кредитного договору 07115-08/2024 на суму 39 600 гривень; номер кредитного договору 8097016 на суму 21 415 гривень.
Тому суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі вищезазначених договорів факторингу та відступлення права вимоги.
Щодо посилання представника відповідача про незаконність нарахування відсотків у зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем, суд не бере до уваги, так як до матеріалів справи хоч і додано копію першої сторінки військового квитка, проте з даного документа неможливо встановити, з якого часу ОСОБА_1 проходить військову службу і чи дійсно він її проходить (на копії видно дату видачі військового квитка - 20.11.2024), а жодними іншими документами не підтверджено наявність у нього права на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», про що також зазначив представник позивача у відповіді на відзив.
Оцінюючи встановлене, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, так як відповідач закрив свою заборгованість за кредитним договором № 8097016 від 18.07.2024, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за основною сумою боргу та процентами за кредитними договорами № 14495-08/2024 та № 07115-08/2024 на загальну суму 54 600 гривень.
Водночас суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих за договорами з огляду на наступне.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних Перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафних санкцій, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 56,28 % (54 600 х 100 : 97 015), а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 704,16 гривень (3 028 х 56,28 : 100).
На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610, 625, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, індекс 01032, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
за Кредитним договором № 14495-08/2024 в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, з яких: 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 500 (тринадцять тисяч п'ятсот) гривень - сума заборгованості за процентами;
за Кредитним договором № 07115-08/2024 в розмірі 33 600 (тридцять три тисячі шістсот) гривень, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 600 (двадцять одна тисяча шістсот) гривень - сума заборгованості за процентами;
всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 54 600 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот) гривень, а також 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) гривні 16 копійок судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили «___» ________________ 202__ року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1490/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «___»____________________202__ року.
Секретар: