Справа № 161/16639/25
Провадження № 2-а/161/259/25
01 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Корнійчук А.А.
в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що 12.07.2025 року, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , було складено щодо нього постанову по справі про адміністративне правопорушення №2509 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (далі - постанова) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки, винесена без дослідження суб'єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення, оскільки, він особисто неодноразово звертався до відповідача для уточнення військово-облікових даних, подачі заяви на відстрочку та жодного разу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 повісток йому не вручалося.
Крім того, вказує, що жодних повідомлень з Укрпошти чи рекомендованих листів на свою адресу він не отримував, тому він не мав наміру ухилятися від явки до відповідача. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Також, зазначає, що оскаржувана постанова винесена поза межами строку визначеного ч. 7 ст. 38 КУпАП.
З врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову №2509 від 12.07.2025 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року позивачу поновлено строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що 12.07.2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що позивач не прибув на виклик по врученій засобами поштового зв'язку повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 16.10.2024 року на 11:00 год. та не повідомив про причини неявки, відтак, було достатньо підстав, що свідчили про порушення ОСОБА_1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». За таких обставин 12.07.2025 року, була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3. ст. 210 КУпАП за порушення законодавства про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, оскільки в зазначений час та місце ОСОБА_1 не з'явився за викликом до відповідача.
Відтак, вважає, що жодних порушень вимог чинного законодавства України відповідачем не допускалось, протиправних дій чи бездіяльності не вчинялось. Просив відмовити в задоволенні позову.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2025 року, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , було складено щодо ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення №2509 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (далі - постанова) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 15).
Із вказаної постанови вбачається, що 12.07.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився по повістці, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (а.с. 15). Зазначена постанова винесена без участі позивача.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частинами першою, третьою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила військового обліку.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Із позовної заяви вбачається, що у липні в застосунку Резерв+ ОСОБА_1 побачив запис щодо ймовірного порушення ним правил військового обліку та самостійно звернувся до відповідача для уточнення інформації щодо запису у застосунку та прибувши за попереднім записом до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було повідомлено про винесення щодо нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Судом встановлено, що згідно опису вкладення Укрпошта від 06.10.2024 року (номер відправлення 0600293435119), позивачу була направлена повістка №38057 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних на 16.10.2024 року (а.с. 31, 31 зворот).
Разом з тим, із роздруківки трекінгу Укрпошта щодо направлення повістки на адресу позивача, вбачається, що дані про відправлення за номером 0600293435119 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі (а.с. 16).
Відтак, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не було відомо про час та місце його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 саме 16.10.2024 року для уточнення даних, та те, що він свідомо ухилився від такого обов'язку та не з'явився до відповідача.
Крім того, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №1114 від 26.02.2025 року, виданої ОСОБА_1 , останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, як такий що має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю (а.с. 13).
Вказана довідка була видана позивачу в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за його особистою заявою від 20.02.2025 року та будь-яких відомостей про його неявку 16.10.2024 року та порушення законодавства про військовий обов'язок та мобілізаційну підготовку йому пред'явлено не було.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Будь-який яких належних та допустимих доказів, що підтверджують обізнаність позивача про явку саме на 16.10.2024 року для уточнення облікових даних, відповідач не надавав та не долучив до матеріалів відзиву.
В позовній заяві ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП., а матеріали справи не містять беззаперечних доказів умисного порушення позивачем вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки, самостійно з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши представлені докази, вважає, що при складанні постанови посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не були з'ясовані всі обставини справи, не надано будь-яких належних доказів винуватості позивача, а тому на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України, позов ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову серії№2509 від 12 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.