Справа № 161/18414/25
Провадження № 2-а/161/321/25
30 вересня 2025 року місто Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов, мотивує тим, що 26.08.2025 року відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії MVA № 2521290 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки належний йому автомобіль не знаходився ближче 10 метрів до місця виїзду з прилеглої території. Вказує, що інспектором, при розгляді справи не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, а постанова не відображає дійсних обставин справи, було порушено встановлений КУпАП порядок розгляду справи та винесення постанови.
Крім того, зазначає, що на фотоматеріалах, долучених до матеріалів справи вбачається знак 3.21 «В'їзд заборонено», який встановлений у місці в'їзду на територію, цей знак забороняє в'їзд усіх транспортних засобів, відтак в'їзд на територію заборонено усім транспортним засобам, іншого в'їзду немає, відповідно з неї ніякі транспортні засоби не можуть виїжджати. Таким чином, вважає, що ніякої перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху він не створював.
З врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову серії MVA № 2521290 від 26.08.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просить суд залишити без задоволення позовну заяву, оскільки, при складенні постанови інспектором було дотримано передбаченні вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», Закону України «Про дорожній рух» та ПДР України. Вказує, що факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується фотофіксацією з місця події, з яких чітко вбачається, що автомобіль марки «Nissan Altima», державний номер якого НОМЕР_1 , стояв ближче 10 метрів від прилеглої території, де чітко вбачається наявність виїзду, також проведено заміри ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM 500, де зафіксовано показники замірів - 6,927 метра, чим порушив ч.3 ст. 122 КУпАП. Вказує, що в повідомленні серії MVA № 2521290 зазначено дату розгляду справи, а саме 26.08.2025 року о 09.00 год., однак в зазначений час ОСОБА_1 не з'явився та клопотання про перенесення розгляду справи від останнього не надходило. Крім того, твердження позивача, що він здійснив зупинку в межах дії знаку 3.21 «В'їзд заборонено», а відтак дана ділянка не є місцем виїзду з прилеглої території є безпідставними та не звільняє його від відповідальності за порушення ПДР України. Вказує, що територія, близько якої інспектор зафіксував порушення - обслуговується, вона належить Луцькому міському нотаріальному округу,і не є загальнодоступною проїзною частиною, дана територія обслуговується виключно співробітниками підприємства або особами, які мають пряме відношення до його діяльності, наявний шлагбаум, відповідна розмітка, стоянка на території, що підтверджує факт виїзду з прилеглої території. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
18.09.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведено доводи на спростування аргументів відзиву.
23.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому наведено доводи на спростування аргументів відповіді на відзив.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку,що позовну заяву слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Беньком О.В. у відповідності до ст.ст. 258, 279-1 КУпАП винесено повідомлення серії MVA № 2521290 від 25.08.2025 року про те, що 25.08.2025 року у м. Луцьку, по вул. Незалежності, особа, яка керувала автомобілем «Nissan Altima», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, чим створила перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху, що є порушенням п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. За змістом зазначеного повідомлення особу, яка вчинила порушення повідомлено, що розгляд справи про порушення відбудеться 26.08.2025 року (а.с. 36).
Із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення MVA № 2521290 (далі - постанова) якої вбачається, що 25.08.2025 року о 10: 55 год. у м. Луцьку, по вул. Незалежності, позивач, який керував автомобілем «Nissan Altima», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила зупинки, а саме: здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, чим створила перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху, що є порушенням п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с. 6, 35).
Пунктом 15.9 «и» ПДР України визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Із оглянутих судом фотографій місця події, доданих до матеріалів справи, вбачається, що належний позивачу автомобіль «Nissan Altima», д.н.з. НОМЕР_1 , припаркований біля тротуару біля виїзду з прилеглої території, що належить Луцькому міському нотаріальному округу, на відстані 6,927 метрів по вул.Незалежності, в місті Луцьку (а.с. 24-29).
Таким чином, інспектором, який виніс оскаржувану постанову, достовірно було встановлено, що транспортний засіб «Nissan Altima», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку із порушенням вимог п. 15.9 «и» ПДР України.
Суд вважає, що наданий представником відповідача фотодоказ, здійснений за допомогою світловіддалеміра Bosh GLM-500 (про що також зазначено у постанові), є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України.
Посилання на прилад, яким здійснено фіксацію такого правопорушення містяться в оскаржуваній постанові.
Отже, в діях позивача наявних склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП.
Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, позивач суду не надав.
Доводи позивача, що на фотоматеріалах, долучених до матеріалів справи вбачається знак 3.21 «В'їзд заборонено», який встановлений у місці в'їзду на територію, який, на його думку, унеможливлює виїзд транспортних засобів із цієї території, а відтак відсутня сама ознака прилеглої території чи створення будь-якої перешкоди руху, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги з огляду на наступне.
Пункт 1.10 ПДР визначає, що прилегла територія - це територія, яка безпосередньо прилягає до краю проїзної частини і не призначена для наскрізного проїзду, зокрема двори, стоянки, АЗС тощо. Наявність чи відсутність певних дорожніх знаків не скасовує цього визначення.
Із фотоматеріалів, долучених до матеріалів справи вбачається, що територія, близько було зафіксовано порушення правил зупинки автомобілем «Nissan Altima», д.н.з. НОМЕР_1 належить Луцькому міському нотаріальному округу, і не є загальнодоступною проїзною частиною, дана територія обслуговується виключно співробітниками підприємства або особами, які мають пряме відношення до його діяльності, перед в'їздом на територію наявний шлагбаум, відповідна розмітка, присутня стоянка на території, що підтверджує факт виїзду з прилеглої території.
Знак 3.21 «В'їзд заборонено» обмежує лише можливість в'їзду на територію з боку дороги, але не скасовує можливості виїзду транспортних засобів із неї. Відповідно, наявність цього знаку не змінює правового статусу території як «прилеглої».
Судом вище встановлено, що згідно п. 15.9 «и» ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 15.9 «и» ПДР, є формальним, і для його наявності достатньо встановлення факту стоянки транспортного засобу ближче ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території, незалежно від того, чи створювалась при цьому фактична перешкода руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії позивача кваліфіковано правильно, а винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9 «и» ПДР є законною та обґрунтованою.
Доводи позивача про наявність дорожнього знаку 3.21 та відсутність створення перешкод руху не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та не впливають на кваліфікацію його дій.
Таким чином, суд вважає, що вина позивача у вчиненні зазначеного порушення доведена повністю, а тому доводи останнього про свою невинуватість суд вважає безпідставними.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без задоволення за необґрунтованістю, а постанову відповідача - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Залишити без змін постанову серії MVA № 2521290 від 26.08.2025 року інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Бенька Олександра Віталійовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.