Справа № 161/19392/25
Провадження № 2/161/6267/25
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
22 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зменшення розміру аліментів.
Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окрім іншого, позивач, подав клопотання про звільнення від судового збору, мотивуючи тим, що сплата судового збору створить надмірне навантаження, оскільки на утриманні позивач, ОСОБА_1 , має двох дітей.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.
Згідно з ч.1, 2 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану позивача.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Натомість, позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору.
Так, на підтвердження неможливості сплати судового збору позивач долучає довідку про доходи, надану за місцем роботи, відповідно до якої останнім у період з січня 2025 року по червень 2025 року було отримано заробітної плати у розмір 148690,69 грн., з яких було вирахувано 26764,32 грн. - податку з доходів фізичних осіб, 27108,95 грн. - аліментів. Однак, на переконання суду, це не може бути єдиним та беззаперечним доказом неможливості сплати судового збору, так як не підтверджує в повному обсязі наявність у позивача скрутного матеріального становища.
Крім того, у своєму клопотанні позивач вказує, що не може сплатити судовий збір у повному обсязі, так як, окрім сплати аліментів на неповнолітнього сина, утримує малолітню доньку, ОСОБА_3 , однак, суд не приймає до уваги дані твердження позивача, оскільки жодних доказів на підтвердження цього ним, окрім наданого свідоцтва про народження останньої, надано не було.
Суд критично відноситься до тверджень позивача, що пред'явлений позов стосується захисту прав неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , так як, на переконання суду, даний позов спрямований на зменшення матеріального забезпечення останнього, що ніяким чином не сприяє захисту його прав.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За вимогами ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1211,80 грн. та подати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
На підставі викладеного, приходжу висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович