Справа № 159/6822/25
Провадження № 1-кп/159/581/25
01 жовтня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022035550000415 від 08.10.2022 року про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця м. Любомль Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , водія-електрика 2 відділення взводу засобів виводу та евакуації 5 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_3 , раніше не судимого,
у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
Солдат запасу ОСОБА_2 військової частини НОМЕР_4 приступив до виконання обов'язків 07.05.2022.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, солдат ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 , в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 08.10.2022 року, близько 14 год. 00 хв., прибувши до Територіального сервісного центру № 0742, який розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 133, з метою заміни посвідчення водія серії НОМЕР_5 , категорії «В», виданого 11.09.2020 року ТСЦ 0741 на його ім'я, у зв'язку із закінченням його терміну дії, реалізовуючи свій злочинний умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення водія є підробленим, розуміючи, що порушує вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», пред'явив адміністратору ТСЦ 0742 ОСОБА_3 зазначений завідомо підроблений документ, таким чином, діючи умисно, використав завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи та надає права.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, надійшов до суду 26.09.2025 року.
До матеріалів обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 від 22.09.2025 року, складену в присутності його захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачений зазначає, що вину у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, визнає беззаперечно, повністю згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні, чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.
Обвинувальний акт містить також клопотання прокурора про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження.
Фактичні обставини справи (дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини провадження) встановлені досудовим розслідуванням в даному випадку, учасниками кримінального провадження визнані та не оспорюються, а тому суд вважає їх доведеними.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, прийшов до переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, а дії обвинуваченого органом дізнання кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так суд враховує, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, яке відноситься до кримінальних проступків (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Суд враховує також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, в цілому позитивно характеризується по місцю проживання, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для виправлення, перевиховання обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, справедливим та достатнім буде обрання йому покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов'язані із залученням експертів для проведення судової технічної експертизи документів, в сумі 1321,47 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави /а.п. 32/.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2022 року на майно (речові докази).
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн. 47 коп. за проведення судової технічної експертизи документів.
Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2022 року, - скасувати.
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_2 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку спрощеного провадження, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав на вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий ОСОБА_1