Справа № 597/1230/25
Провадження № 2/597/529/2025
"01" жовтня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, Чортківської районної Військової (державної) адміністрації про скасування запису в реєстрі речових прав на земельну ділянку,
10.09.2025 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, Чортківської районної Військової (державної) адміністрації про скасування запису в реєстрі речових прав на земельну ділянку, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.09.2025 року розподілена судді Шевчук В.М.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23.09.2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху зі встановленням представнику позивачки 5-денного строку з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Згідно довідки про доставку документу в електронному вигляді «Ухвала про залишення позовної заяви бех руху ЄДРСР» від 23.09.2025 року по справі №597/1036/25 було надіслано одержувачу - представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 24.09.2025 року о 15 годині 10 хвилин, відтак останній вважається таким, що отримав копію ухвали та ознайомлений з її змістом.
Станом на 01.10.2025 року недоліки, зазначені у мотивувальній частині ухвали Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23.09.2025 року, представником позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не усунуто.
У п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Так, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції», серії A №333B, пункт 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - «Конвенція») містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 25 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви №38366/97, №38688/97, №40777/98, №40843/98, №41015/98, №41400/98, №41446/98, №41484/98, №41487/98, №41509/98) і у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Pйrez de Rada Cavaniles v. Spain» («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява №3256-57) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
При цьому слід взяти до уваги також висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства та від 13.02.2001 року в справі Кромбах проти Франції, в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини» (рішення від 12 липня 2001 року п.44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу відповідно до ухвали суду у встановлений строк.
За таких обставин, вважаю, що представником позивачки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 23.09.2025 року, не усунуто, що свідчить про неналежне виконання вимог вищевказаної ухвали, а тому позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, Чортківської районної Військової (державної) адміністрації про скасування запису в реєстрі речових прав на земельну ділянку, слід вважати неподаною і повернути представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.185, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, Чортківської районної Військової (державної) адміністрації про скасування запису в реєстрі речових прав на земельну ділянку, повернути представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Роз'яснити представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду.
Суддя В.М.ШЕВЧУК