"08" вересня 2025 р. Справа № 596/1190/25
Провадження № 1-кп/596/246/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025212060000010 від 16 червня 2025 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України,-
В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області перебуває у кримінальне провадження №42025212060000010 від 16 червня 2025 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України.
Прокурор ОСОБА_6 подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 год. до 06 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 11 год. 07 хв. 08 листопада 2025 року. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі процесуальні обов'язки: - не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у визначений період доби; - прибувати за викликом до прокурора чи суду на першу вимогу; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора чи суду; -повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; -утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; - здати при наявності до органів ДМС України на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Посилається на те, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год. до 06 год. наступної доби строком до 11 год. 07 хв. 09 вересня 2025 року. В клопотанні прокурор зазначає про те, що підставою продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою застосування продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України. Вважає, що не зменшились та продовжують існувати ризики, зокрема, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема свідка ОСОБА_7 та інших свідків, які допитувались під час досудового розслідування, та з якими ОСОБА_8 обговорював питання щодо оренди приміщення в селищі Гримайлів, Чортківського району Тернопільської області, та які в подальшому будуть допитуватись в судовому засіданні.
Також продовжує існувати ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна та у випадку доведення вини ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного злочину, йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі, тому спокуса переховуватись від суду у нього є великою. Інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, відповідає характеру та тяжкості діянь, яке інкримінується ОСОБА_4 , обсягу пред'явленого йому обвинувачення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просить його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Посилаються на те, що клопотання є необгрунтованим та до задоволення не підлягає. Окрім ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11.07.2025 року, якою було відмовлено стороні обвинувачення в застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано домашній арешт в нічний період, до клопотання не долучено доказів наявності заявлених ризиків. ОСОБА_4 не було допущено жодного порушення застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби під час досудового розслідування. Стороною обвинувачення проведено усі слідчі процесуальні дії та досудове розслідування завершено, тому ризики, які лягли в основу запобіжного заходу зменшилися. В обвинуваченого погіршився стан здоров'я, тому наявна необхідність проходити лікування не лише в медичних закладах Тернополя. Зважаючи на часовий період, належну поведінку обвинуваченого, відсутність будь яких порушень на стадії досудового розслідування, в тому числі і обов'язків, які покладені ухвалою щодо застосування запобіжного заходу, тривалістю застосування такого запобіжного заходу, також беручи до уваги те, що скеровано обвинувальний акт до суду, просять в задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, що визначені ч.5 ст.194 КПК України та покладені при застосуванні домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як встановлено, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 11.07.2025 року, застосовано щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 години до 06 години наступної доби за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 11 год. 07 хв. 09 вересня 2025 року. Покладено такі процесуальні обов'язки: - не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у визначений період доби; - прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; - здати при наявності до органів ДМС України на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується в силу ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку домашнього арешту, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під домашнім арештом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, оцінюючи можливість обвинуваченого переховуватися від суду, суд визнає такий ризик ймовірним та погоджується з доводами прокурора, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Як встановлено, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
На думку суду, прокурором також доведено продовження існування ризику можливості незаконного впливу на свідка ОСОБА_7 , у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги ризики, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 , з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, зважаючи на стадію кримінального провадження, тому для запобігання вказаним ризикам є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Частиною 7 ст.194 КПК України, визначено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Отже, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом обвинуваченому ОСОБА_4 є виправданим заходом, а тому строк такого слід продовжити до 06 листопада 2025 року.
Одночасно, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідні для виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, а саме:- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у визначений період доби;- прибувати за викликом до суду на першу вимогу;- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду;- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;- здати при наявності до органів ДМС України на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на наведене, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання, про що усно заявляють обвинувачений та захисник, не має.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 194, 314, 315, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною в період доби з 22.00 години до 06.00 години наступної доби залишати місце проживання АДРЕСА_1 без дозволу суду, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Конотопи, Сокальського району Львівської область проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до 06 листопада 2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні обов'язки:
- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у визначений період доби;
- прибувати за викликом до суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати при наявності до органів ДМС України на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 визначити до 06 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду провадження.
Повний текст ухвали складено та проголошено 11 вересня 2025 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_9