Справа № 589/1524/25
Провадження № 2-а/589/108/25
про залишення позову без руху
04 квітня 2025 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л. перевіривши додержання вимог статей 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Маншиліна Катерина Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Маншиліна К.О., звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
За правилами адміністративного судочинства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладених у ст.160 КАС України, а також вимогам ст.161 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальність, постановлена 30 жовтня 2024 року, а позовна заява подана позивачем до суду - 03 квітня 2025 року, тобто по спливу десятиденного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вивчивши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд дійшов наступних висновків.
Так, в клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначено, що у другій половині березня місяця 2025 року позивачу заблокували банківські картки. 21 березня 2025 року представник позивача - адвокат Маншиліна К.О. була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження №77476400. Таким чином, представник позивача та позивач лише 21 березня 2025 року дізналися про винесення постанови №4983 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Враховуючи вищевикладене, підстави вказані позивачем у клопотанні, визнані неповажними, оскільки суд не вбачає обставин, які виникли об'єктивно, не залежно від волевиявлення позивача, не вбачаються обставини які унеможливили або ускладнили можливість звернення позивача до суду у строки зазначені законом. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази які б підтвердили поважність причини пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, встановивши, що підстави, вказані позивачем у клопотанні, визнані неповажними, позов залишається без руху, та надає строк десять днів. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку із чим, враховуючи, що позовна заява подана без додержання наведених вище вимог її необхідно залишити без руху із зазначенням недоліків заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя,-
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Маншиліна Катерина Олегівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху привести позовну заяву у відповідність з вимогами статті 161, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом усунення вищевказаних недоліків, подання уточненої заяви.
Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первинного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша