Справа № 585/3341/25
Номер провадження 3/585/1173/25
30 вересня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Везу Все», не є особою, звільненою від сплати судового збору
за порушення ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 вересня 2025 року до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 602810 від 30 липня 2025 року, зазначено, 30.07.2025 року в м.Ромни по вул. Полтавська, 150 гр. ОСОБА_1 , будучи водієм зупинного транспортного засобу, на вимогу поліцейського надати посвідчення водія, реєстраційний документ, поліс страхування та вийти з транспортного засобу вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, яка виражалась у непред'явлення документів, чим порушив вимоги ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він здійснив обгін поліцейського автомобіля із дотриманням правил дорожнього руху, поліцейським це не сподобалось і вони його зупинили. Поліцейський сказав, що він порушив ПДР та попросив документи, а він сказав, що поліцейський повинен представитись та пред'явити документи. Поліцейський показав документи, які не відповідають зразку, а тому він відмовився подавати документи. Далі він викликав « 102» і повідомив, що поліцейський не пред'явив документи і не дав йому скористатися правовою допомогою. Протокол він не отримував, оскільки йому нічого надано не було.
ОСОБА_2 - адвокат Годухіна А.Ю. підтримав пояснення свого підзахисного, зауважив, що відносно ОСОБА_1 по одному і тому ж факту було складено протокол за ст. 185 КУпАП і складено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП, за порушення п.1.1. ПДР України (перетин подвійної суцільної та не пред'явлення водійських документів). Просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши заперечення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, необхідно зазначити, що ст. 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст.185 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст.185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також доводи захисника, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що законна вимога працівника поліції полягала в пред'явленні водієм документів.
Невиконання водієм такої вимоги тобто порушення вимог п. 2.4ПДРУкраїни, як вважає суд, слід розцінювати як керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП.
За цим фактом водія ОСОБА_1 відповідною постановою поліцейського від 30.07.25 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
Доказів агресивної та зухвалої поведінки ОСОБА_1 в бік працівників поліції, які би могли свідчити про наявність в діях особи правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано, оскільки досліджена відеофіксація з бодікамери поліцейського таких даних щодо дій особи не містить, що не є достатнім та переконливим доказам винності особи.
Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)". Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є недоведеною.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст. 185 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст. ст.221,247,280,283,284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суду Сумської області протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ