Справа№592/13736/25
Провадження №2/592/2994/25
01 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Мишевської Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача - Мишевська Н.М. звернулася до суду з вказаною позовною заявою та свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2022 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір №454881-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-8452. Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,1610334 процентів за кожен день користування кредитом. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість за договором №454881-КС-001 про надання кредиту в розмірі 47500,64 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 30250,64 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2250 грн. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №454881-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2022 в сумі 47500,64 грн. та 2422,40 грн. судового збору сплаченого при подачі позовної заяви до суду.
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с.8 зворот-9).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.10.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 454881-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правил надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 16 тижні, процентна ставка в день 2,00000000 фіксована, знижена процентна ставка за кредитом в день 1,16103334 фіксована, комісія за надання кредиту - 2250 грн., загальний розмір кредиту - 15000 грн., термін дії договору - до 27.01.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 31520 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка - 12182,98 процентів (а.с. 16-17).
Договір про надання кредиту № 454881-КС-001 від 07.10.2022 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-8452.
07.10.2022 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 454881-КС-001 від 07.10.2022 про надання кредиту, яка прийнята останнім (а.с. 18-19, 20-21).
07.10.2022 на картковий рахунок ОСОБА_1 вказаний в анкеті клієнта, перераховано грошові кошти в сумі 15000 грн., що підтверджується квитанцією, призначення платежу перерах. коштів ОСОБА_1 зг. до кредитного дог. №454881-КС-001 від 07.10.2022 (а.с. 24).
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання за кредитним договором № 454881-КС-001 від 07.10.2022, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконав належним чином умови договору, у зв'язку з чим заборгованість останньої за кредитним договором№ 454881-КС-001 від 07.10.2022 станом на 08.08.2025 становить 47500,64 грн., яка складається з наступного: 15000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 30250,64 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 2250 грн. - суми прострочених платежів за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні (а.с.11-13, 14).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості підтверджує нарахування відсотків у межах строку дії кредитного договору.
Щодо стягнення суми прострочених платежів по комісії суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Виходячи з вищевикладеного у задоволені позовних вимог про стягнення комісії належить відмовити
Таким чином, враховуючи зазначені норми права та надані докази, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 454881-КС-001 від 07.10.2022 у розмірі 45250,64 грн., яка складається з наступного: 15000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 30250,64 грн. - суми прострочених платежів по процентах; а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором № 454881-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2022 в розмірі 45250,64 грн.
Так, звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с.10), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають розподілу за правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2307,66 грн. (45250,64 грн. х 2422,40 грн. / 47500,64 грн).
Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача Мишевської Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 454881-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2022 у розмірі 45250 грн. 64 коп., а також 2307 грн. 66 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Катрич