Справа № 591/9338/25
Провадження № 1-кп/591/587/25
1 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Конотоп Сумської області, громадянина України, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,
На початку липня 2025 року ОСОБА_6 , яка познайомилася з ОСОБА_5 проживаючи в гуртожитку по АДРЕСА_2 , спілкувалась з ОСОБА_5 та повідомила йому, що на банківській картці № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на її ім'я, знаходяться грошові кошти у сумі понад 30000 грн. Також ОСОБА_5 побачив, що в ОСОБА_6 в сумочці на аркуші паперу написаний пароль від мобільного додатку «Privat24» та пін-код від банківської картки та № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я потерпілої, та запам'ятав пін-код картки.
В подальшому, 03.07.2025 у точно невстановлений під час досудового час, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Суми, просп. Свободи, буд. 32, з метою вчинення крадіжки грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , вирішив отримати доступ до її банківської картки та здійснити несанкціонований вхід до облікового запису (акаунту) ОСОБА_6 , платіжного застосунку «Privat24», який являється системою, призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «Приватбанк» у режимі реального часу (інтернет-банкінг), в тому числі електронними платежами.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи мету на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, попросив для власних потреб у ОСОБА_6 її мобільний телефон Samsung Galaxy A25 з імеі: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_4 , за допомогою ОСОБА_7 скачав мобільний додаток автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Privat24», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою. Потім ОСОБА_5 , шляхом зміни паролю, без дозволу ОСОБА_6 , зайшов до мобільного додатку «Privat24» та незаконно, не маючи ні дійсного, ні передбачуваного права, здійснив несанкціонований вхід до облікового запису ОСОБА_6 .
Окрім того, діючи із єдиним умислом, ОСОБА_5 аналогічним чином та способом, не маючи ні дійсного, ні передбачуваного права, здійснив несанкціоновані входи до облікового запису ОСОБА_6 03.07.2025, 07.07.2025, 08.07.2025, 09.07.2025, 14.07.2025, 24.07.2025, 28.07.2025.
Крім того, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, з метою незаконного збагачення, з корисливим мотивом, діючи із єдиним умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи обліковий запис «Privat24» з банківської картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 , 03.07.2025 перерахував на банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3015,08 грн., 07.07.2025 - 3015,08 грн., 08.07.2025 - 8040,21 грн. та у 09.07.2025 перерахував на банківську картку № НОМЕР_6 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 6000 грн., 14.07.2025 - 2000 грн., 24.07.2025 - 2000 грн., 28.07.2025 - 7600 грн. Всього на загальну суму 31670, 37 грн.
Вказаними грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власних розсуд.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що з потерпілою він познайомився у гуртожитку. Коли одного разу ОСОБА_6 попросила його допомогти зняти кошти з картки Приватбанку, то він дізнався її пін-код, який запам'ятав. Після цього у своєму телефоні він скачав додаток Приват 24, де вказав дані ОСОБА_6 та перевів на свою картку належні останній 2 тисячі гривень. У подальшому здійснював ще переводи коштів на свою картку з картки потерпілої у ті дати та на ті суми, що зазначені в обвинувальному акті. У такий спосіб він заволодів коштами потерпілої на загальну суму 31 670,37 грн. Коли потерпіла дізналась про такі його дії, то подала заяву у поліцію. На даний час він відшкодував потерпілій 16950,00 грн. і продовжує відшкодовувати заподіяні збитки. Про вчинене щиро шкодує. У вчиненому розкаюється, запевняв, що більше вчиняти злочинів не буде. У потерпілої він просив пробачення, та вона його вибачила.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюється, роз'яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати:
- за ч.1 ст.361 КК України, так як він вчинив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;
- за ч.4 ст.185 КК України, оскільки вчинив в умовах воєнного стану таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_6 на суму 31 670,37 грн.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, характеризуючи особу обвинуваченого слід зазначити, що ОСОБА_5 є не судимою особою, на обліку в диспансерах не перебуває.
До пом'якшуючих обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю злочинів, щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за кожен із вчинених кримінальних правопорушень необхідно призначити у межах санкцій статей, за якими його визнано винуватим - у виді позбавлення та обмеження волі, а остаточне покарання визначити за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим: у виді позбавлення волі.
Разом з цим, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, беручи до уваги особу винного, який є не судимою особою, на обліку в диспансерах не перебуває, зважаючи на наявність вищевказаних пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, зважаючи на позицію потерпілої, у якої обвинувачений просив пробачення, частково відшкодував та продовжує відшкодовувати шкоду, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку.
Звільняючи обвинуваченого від реального відбування покарання, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.
Також, відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів, скасувавши накладений на них арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за цим законом:
-за ч.1 ст.361 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
-за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, та відповідно до ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
2) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт з речових доказів, а їх долю вирішити таким чином:
-банківські картки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , які зберігаються в камері схову речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю - ОСОБА_5 .
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.
Суддя ОСОБА_1