1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9609/25 1-кс/335/3365/2025
01 жовтня 2025 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060001146 від 26.09.2025року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060001146 від 26.09.2025року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060001146 від 26.09.2025року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2025, до відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення, про те, що близько 11:30 години, невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут, буд. 11, біля магазину "Дієта Плюс", який розташований за вказаною адресою, здійснила опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, а саме т.в.о. О/У СКП відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_5 .
Також було встановлено свідка події ОСОБА_6 . Під час допиту свідок повідомив, що 26.09.2025 о 11 годинні 35 хвилин, проїжджав повз магазину «Дієта Плюс», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична 1/11 та помітив, як раніше невідома жінка хаотично наносила удари сумкою в область голови працівника поліції. Дану подію свідок записав на свій мобільний телефон «Samsung S 22».
Під час досудового розслідування, за участю свідка було оглянуто мобільний телефон в корпусі зеленого кольору фірми «Samsung S 22», в якому виявлено та в подальшому вилучено відео файл під назвою 20250926_113504, який записано на диск для лазерних систем зчитування та визнано речовим доказом.
Слідчий посилаючись на те, що тимчасово вилучені речі можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим на теперішній час виникла необхідність накласти на них арешт з метою попередження можливого пошкодження, відчуження чи знищення вказаного майна, просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Також просив залучити заяву власника майна ОСОБА_7 , який просить розгляд клопотання слідчого про арешт майна здійснювати за його відсутністю, проти клопотання не заперечує.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на відео файл під назвою 20250926_113504, який було вилучено під час проведення огляду предмету від 26.09.2025 року, який записано на диск для лазерних систем зчитування, з позбавленням його власника та інших осіб права на відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1