с-ще Новомиколаївка
Іменем України
30 вересня 2025 року Справа № 322/1444/25 (Провадження № 3/322/768/25)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 26.09.2025 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 ,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2025 року серії ВАВ № 001361 (далі Протокол) ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: «22.09.2025 близько 12-00 годин ОСОБА_1 знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, в наслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 та порушив пп. 1 п. 2 ст. 8 р 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП вбачається, що наявність наслідків домашнього насильства у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є обов'язковим елементом складу цього адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що того дня він вжив невелику кількість алкоголю, та дійсно виражався нецензурною лайкою але не в бік потерпілої а взагалі, наступного дня він попросив вибачення у потерпілої і та його пробачила, обіцяв в майбутньому подібних ситуацій не робити.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала пояснення ОСОБА_1 , додатково повідомила, що злякалась поведінки співмешканця та викликала поліцію.
Суддею, окрім згаданого Протоколу досліджено копії і оригінали таких документів: терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 412137 від 22.09.2025, реєстрація ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО № 4453 від 22.09.2025, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.09.2025, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.09.2025, копія паспорту ОСОБА_1 , DVD-R з відеозаписами.
У Протоколі зазначено про спричинення шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Втім докази завдання такої шкоди здоров'ю потерпілій внаслідок дій кривдника у матеріалах справи відсутні.
За визначенням, наведеним у Порядку та умовах надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338, психічним здоров'ям є стан благополуччя, за якого кожна особа може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.
Відповідно до розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145 (далі Інструкція), до питань, що вирішуються психологічною експертизою, належать, зокрема такі:
- чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?;
- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Отже, для вирішення питання про наявність шкоди психічному здоров'ю потерпілої внаслідок домашнього насильства, існує потреба у спеціальних знаннях.
Згідно зі ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Водночас, відповідно до пп. 6.9, 6.11 розділу VI Інструкції, для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи. Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення). Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять зазначених даних, передбачених Інструкцією, для призначення психологічної експертизи щодо ОСОБА_2 .
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 зверталася по психологічну допомогу, або що їй надавалася психологічна допомога, зокрема як жертві насильства, відповідно до Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо ОСОБА_2 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
За правилом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вказаного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 283 - 285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов