Справа № 646/6684/25
№ провадження 2/646/3603/2025
01 жовтня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
07.07.2025 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - адвокат Тараненко А.І. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором № 264221903 від 20.12.2019 у розмірі 18 581, 24 грн. (9 474, 00 грн. - заборгованість по кредиту; 9 107, 24 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом), укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, а також просив стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов кредитного договору та передачу позивачеві у результаті факторингового ланцюгу прав вимоги до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.12.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 264221903 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua і обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 10 000, 00 грн., пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Кредитний договір № 264221903 від 20.12.2019 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, одноразового ідентифікатора НОМЕР_6, який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону. Одноразовий ідентифікатор було введено відповідачем у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, після чого відповідач натиснув кнопку відправити/підписати, що є підтвердженням підписання договору електронним підписом. Відразу після вчинених дій відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано грошові кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_2 , що належить відповідачу.
У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача відповідно до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з урахування додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору) та № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору). Позивач вказує, що згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 76 від 28.04.2020 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» та Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 за Договором факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 264221903 від 20.12.2019.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 18 581, 24 грн.
Враховуючи те, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання за кредитним договором, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суду витребувати від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась платіжна картка № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_3 у період з 20.12.2019 по 25.12.2019 у сумі 10 000,00 грн.; чи є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером за цим картковим рахунком та чи знаходився вказаний номер в анкетних даних ОСОБА_1
25.07.2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано до суду інформацію щодо банківського рахунку ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при зверненні до суду з цим позовом просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву не надав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 911/3142/12 від 18.03.2021, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Крім того, направлені за місцем реєстрації відповідача судові виклики відділенням поштового зв'язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23 (61-73 св 24).
Крім того, судом додатково з метою реалізації відповідачем своїх прав, враховуючи, що його зареєстроване місце проживання знаходиться на території активних бойових дій виклик здійснено в порядку ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами у справі.
20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Кредитодавець») та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , укладено договір № 264221903.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 10 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п.1.4 цього договору.
Пунктом п.1.2 сторони погодили, що кредит надається строком на 28 днів.
За умовами п.1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_2 НОМЕР_6, відправленим та введеним 20.12.2019 о 10.33.40.
Додатковою угодою від 17.01.2020 до договору № 264221903 від 20.12.2019, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжено строк, на який був наданий кредит на 30 календарних днів та сторони визначили, що, починаючи з 17.01.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1, 65 відсотків в день.
Додатковою угодою від 06.03.2020 до договору № 264221903 від 20.12.2019 у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору та зверненням ОСОБА_1 , ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 12 724, 00 грн. на 28 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2019.
За інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано карту № НОМЕР_5 , на яку 20.12.2019 через LiqPay здійснено переказ коштів у сумі 10 000, 00 грн., фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , який зазначений особисто відповідачем при заповненні заявки на отримання грошових коштів.
Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір), пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 76 від 28.04.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 581, 24 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (Додаток №17). В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток №19) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 18 581, 24 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 18 581, 24 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, уклавши договір кредиту в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому на думку суду, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Щодо факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
У ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 264221903 від 20.12.2019 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 18 581, 24 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» протокол погодження вартості послуг до цього договору, додаткову угоду про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг.
Оскільки позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню ці витрати.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 581,24 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та 7000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01.10.2025.
Головуючий І.М.Демченко