Провадження № 2/470/360/25
Справа № 470/831/25
30 вересня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Березнегуватської селищної ради про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок,
02 вересня 2025 року позивачі звернулися до Березнегуватського районного суду з позовом до відповідача, в якому зазначено, що 05 вересня 1998 року через біржу нерухомості "Едвайс-Консульт" між позивачами та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Вказаний будинок було зареєстровано у Березнегуватській філії Миколаївського бюро технічної інвентаризації Березнегуватської селищної ради № 116 від 02.07.2025 року. Зареєструвати зазначений будинок в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вони не можуть, оскільки державний реєстратор відмовив їм в проведенні реєстрації та роз'яснив, що договір купівлі - продажу нерухомого майна, зареєстрований на товарній біржі, не є правовстановлюючим документом. Продавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак надати підтверджуючі документи вони не мають можливості. Посилаючись на викладене вище, позивачі просили суд визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ними, зареєстрований біржею нерухомості "Едвайс-Консульт" за № 286 05 вересня 1998 року.
До початку розгляду справи по суті позивачі змінили первісні позовні вимоги та просили визнати за ними право спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 з підстав зазначених у позовній заяві.
Позивачі в судове засідання направили заяви про слухання справи у їх відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с.25-28).
Представник відповідача Березнегуватської селищної ради Миколаївської області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів (а.с.20).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
05 вересня 1998 року між позивачами та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побутовими та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , який посвідчений біржею нерухомості "Едвайс-Консульт", реєстраційний номер 286. (а.с.12).
15 вересня 1998 року право власності позивачів на вказане домоволодіння було зареєстроване Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, реєстрова книга 3 за № 377. (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що вбачається з копії актового запису про смерть №108 від 17 грудня 2014 року, наданої Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області (а.с.22-23).
10 липня 2025 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Баштанської міської ради Миколаївської області з питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак державним реєстратором у вказаному їм було відмовлено, оскільки вказаний договір купівлі-продажу житлового будинку нотаріально не посвідчений. (а.с.14).
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06 листопада 2009 регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений 05 вересня 1998 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював правочин купівлі-продажу майна.
Так за вимогами ст.227 ЦК УРСР, (в редакції 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Однак, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі», не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржою.
Відповідно реєстрація Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за позивачами права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на 05 вересня 1998 року, чинному законодавству не суперечила.
За вимогами п.5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Згідно ст.328 ЦК України особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст.392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, враховуючи, що на час укладення позивачами договору купівлі-продажу житлового будинку його посвідчення товарною біржою чинному на той час законодавству не суперечило, право власності на будинок було зареєстровано за позивачами у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачів та їх задоволення.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Березнегуватської селищної ради про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними побутовими та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , придбаний ними за договором купівлі-продажу 05 вересня 1998 року, посвідченим біржею нерухомості "Едвайс-Консульт", реєстраційний номер 286, зареєстрованим Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 15 вересня 1998 року, реєстрова книга 3 за № 377.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Сторони:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: Березнегуватська селищна рада, адреса місцезнаходження: 56203, Соборно - Миколаївська площа, 10 селище Березнегувате Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375808.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя С. А. Луста