Справа № 638/19052/25
Провадження № 1-кс/638/2517/25
01 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001893 від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До суду надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в проваджені СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001893 від 27.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 26.09.2025 близько 10:00 за адресою м. Харків, просп. Науки 45/1 відбувся наїзд на ОСОБА_4 транспортним засобом-автомобілем Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 під час корегування руху всередині ремонтного боксу, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до медичної установи.
26.09.2025 старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_6 , транспортний засіб-автомобіль Hyundai Accent з д.н.3. НОМЕР_1 під час огляду місця події оглянуто та вилучено.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_2 ).
Прокурором зазначено, що транспортний засіб-автомобіль Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав механічні ушкодження, у зв?язку з чим відповідно ст. 98 КПК України може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На підставі вищевикладеного виникла необхідність у арешті транспортного засобу-автомобіля Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний для проведення автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а також для проведення слідчого експерименту.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, натомість подала заяву про слухання справи за її відсутності.
Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що транспортний засіб, вказаний у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що вилучений транспортний засіб-автомобіль Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_1 , має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Задовольнити клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна.
Накласти арешт шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, яке було вилучене під час проведення огляду місця події 26.09.2025 року, а саме на транспортний засіб - автомобіль Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зберігання транспортного засобу - автомобіля Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 , у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» та доручити працівникам майданчика тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, дізнавачем або прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1