Справа № 510/1071/25
Провадження № 2/510/1591/25
30.09.25 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 24.12.2024р.; копія розписки від 24.12.2024р.; копія акту приймання-передачі майна за договором купівлі-продажу від 24.12.2024р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28.11.2006р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_2 ; копія домової книги на домоволодіння; копія витягу від 25.04.2018р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,0804 га із кадастровим номером 5124110100:02:001:0265, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача ОСОБА_2 , зазначивши, що 24.12.2024 р. між нею та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про купівлю належних йому: житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0804 га із кадастровим номером 5124110100:02:001:0265, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - за 82 000 грн.24.12.2024р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивачка передала відповідачу обумовлену суму, а відповідач передав документи на житловий будинок та земельну ділянку (які були у нього в наявності). У майбутньому відповідач пообіцяв позивачці засвідчити договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.
Після вчинення правочину позивачка доглядає за будинком, придбаною земельною ділянкою, сплачує земельний податок, використовує житло та земельну ділянку за цільовим призначенням. З метою нотаріального засвідчення правочину позивачка неодноразово зверталась до відповідача, однак ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачки про зустріч не реагує, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. Пізніше, при зустрічі, відповідач пояснив, що засвідчити угоду в нотаріальному порядку неможливо, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу (24.12.2024р.) він не рахувався зареєстрованим власником житлового будинку та земельної ділянки, а фактично володів ними. Так, житловий будинок рахується належним відповідачу на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28.11.2006р. ОСОБА_2 не зареєстрував належне йому право власності у Державному реєстрі речових прав.
При зверненні до відповідних органів із питанням про засвідчення договору, оформлення документації на житловий будинок та земельну ділянку на себе, позивачці було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину, крім того, під час укладення договору про купівлю-продаж жилого будинку та земельної ділянки, відповідач не був зареєстрованим власником майна. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також не підлягає віндикації майно, що було продане набувачу у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребуване в усіх випадках.
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Враховуючи вищевикладені засади законодавства, сторона у справі - позивачка ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки на час укладення письмової угоди про купівлю-продаж житлового будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 , вона не знала і не могла знати про те, що ОСОБА_2 не мав права на відчуження нерухомості раніше, ніж він зареєстрував б право власності на неї. Отже, вбачаються правові підстави для набуття позивачкою права власності на вищевказану нерухомість як добросовісним набувачем.
Як вже зазначалося вище, між позивачкою та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідач ОСОБА_2 продав, а позивачка купила житловий будинок, земельну ділянку площею 0,0804 га, розташовані по АДРЕСА_1 , - за 82 000 грн. 24.12.2024р. позивачка передала відповідачу обумовлену суму, а відповідач передав позивачці документи на будинок та земельну ділянку (які були у нього в наявності) за вищевказаною адресою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Оскільки це виявилося неможливим, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідача щодо жилого будинку, земельної ділянки та встановленні права на них у позивачки як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на нерухомість за позивачкою як добросовісним набувачем.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку площею 0,0804 га із кадастровим номером 5124110100:02:001:0265, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),
що належали ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вячеслав ДУДНИК