Справа № 638/17035/25
Провадження № 2/638/7161/25
30 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання факту, що має юридичне значення та визначення місця постійного проживання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 (далі - Позивач), представник адвокат Полтавець С.Д., звернувся з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідачка), у якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 05 серпня 2015 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1483; визнати, що батько ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує свою неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити місце постійного проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, який її самостійно виховує та утримує - ОСОБА_1 . В якості правових підстав позову зазначає статті 4, 12, 13, 15, 28, 81, 141, 174-181, 293, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 104, 105, 110, 112-114, 161 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ сформований в системі «Електронний суд».
11.09.2025 надійшло клопотання, у якому Позивач просить долучити оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.08.2015 та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
У відповідь на запит суду надійшла інформація з реєстру територіальної громади міста Харкова про останнє відоме зареєстроване місце проживання Відповідачки: АДРЕСА_1 .
Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження, встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до пунктів четвертого та п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною другою статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах , що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Разом з цим статтею 42 ЦПК України визначено склад учасників справи, зокрема, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У позовній заяві Позивач об'єднав три вимоги: розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження та визнання факту, що має юридичне значення, яке підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Позивач виклав зміст неоднорідних вимог, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні та щодо яких відсутній спільний предмет спору і розгляд яких здійснюється за різними правилами цивільного судочинства з різним складом учасників, а також потребують встановлення різних обставин, дослідження різних доказів. Зазначене є невідповідністю пункту четвертому частини третьої статті 175 ЦПК України.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Статтею 159 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. При цьому, у відповідності до статті 161 СК України, у разі наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, останній вирішується в судовому порядку, як окрема позовна вимога. Так, з урахуванням вищезазначених положень СК України, вбачається, що в межах позовної заяви про розірвання шлюбу, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо визначення місця проживання дитини, у разі наявності спору між батьками.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18 вказав, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Суд зазначає, що заявляючи вимоги щодо визначення місця проживання дитини, Позивач не вказав у позовній заяві чи дійсно між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини та в порушення вказаних вимог статтею 175 ЦПК України позивачем не наведено обґрунтування позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, не наведено викладення відповідних обставин з посиланням на докази та не надано висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач не здійснив відправку Відповідачці позовної заяви з додатками до неї.
У постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 487/2777/23, від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 викладені висновки, що належним доказом направлення позовної заяви та доданих до нього документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням Позивачу строку на усунення недоліків, шляхом надання позовної заяви з уточненими однорідними позовними вимогами, які підлягають розгляду у позовному провадженні, зазначення у позові наявності чи відсутності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, долучення висновку органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, та доказів відправлення Позивачем на адресу Відповідачки позовної заяви з додатками до неї, а саме: опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.
Керуючись статтями 43, 185, 187, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати Позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви..
Роз'яснити Позивачу, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Малахова