612/597/25
2/612/268/25
іменем України
01 жовтня 2025 року селище Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Лобановської С.М.,
за участі секретаря судових засідань Шевченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Москаленко С.М., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за договором позики № 2148144 в розмірі 18150,00 грн та за кредитним договором № 578132263 в розмірі 10867,95 грн, а всього в розмірі 29017,95 грн та судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2148144 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 5500,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Строк позики 30 днів, дата повернення позики 30.09.2024, процентна ставка 1,00% за день.
Зазначають, що договір між позичальником та позикодавцем вчинений в електронній формі, встановленій законом, зміст якого відповідає вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, спірний договір відповідає волі сторін, спрямований на реальне настання правових наслідків. Всі істотні умови договору були надані позичальнику до моменту підписання договору позики з Товариством у вигляді розміщення на сайті Товариства та закріплені в Правилах та серед іншого містили чітку інформацію про строк позики, дату повернення позики, плату за користування позикою та умови їх нарахування, а також наслідки невиконання, зокрема прострочення виконання, умов договору.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 з урахуванням додаткових угод № 2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022 та № 47 від 24.01.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, набуло право грошової вимоги до відповідачки у розмірі 18150,00 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,95 грн - сума заборгованості за відсотками, 11000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1634,05 грн - комісія за надання позики. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 578132263 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а саме відповідачка за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт товариства, ознайомилася з правилами надання грошових коштів та обрала бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти у розмірі 4500,00 гривень, зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року Додаток № 12. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 135 від 25.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до Реєстру боржників № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, набуло право грошової вимоги до відповідачки у розмірі 18201,95 грн, з яких: 44989,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13703,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надав.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2931929 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 5500,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 Договору, сума Позики 5500,00 грн.; строк Позики - 30 днів; дата повернення позики - 30.09.2024; процентна ставка 1,00 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 5,00%; пеня в день - 5,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%; орієнтовна загальна вартість позики 7150,00 грн.
Як визначено у п. 5.3 Договору, Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті http://clickcredit.ua/informaciya (далі - Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики від 01.09.2024 № 2148144, станом на 30.06.2025 відповідачка має заборгованість в сумі 18150,00 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,95 грн - сума заборгованості за відсотками, 11000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1634,05 грн - комісія за надання позики.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 з урахуванням додаткових угод № 2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022 та № 47 від 24.01.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, набуло право грошової вимоги до відповідачки у розмірі 18150,00 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,95 грн - сума заборгованості за відсотками, 11000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1634,05 грн - комісія за надання позики. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 578132263 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а саме відповідачка за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт товариства, ознайомилася з правилами надання грошових коштів та обрала бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти у розмірі 4500,00 гривень, зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року Додаток № 12. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 135 від 25.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до Реєстру боржників № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, набуло право грошової вимоги до відповідачки у розмірі 18201,95 грн, з яких: 44989,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13703,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо договору позики від 01.09.2024 № 2148144 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що на виконання умов договору позики від 01.09.2024 № 2148144 первинним кредитором було перераховано відповідачці обумовлені суми грошових коштів.
Однак, позивачем ТОВ «ФК «ЄАзПБ» не надано жодних доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів за договором позики № 2148144 на рахунок відповідачки.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні також і докази фактичного користування відповідачкою кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З вищевикладеного випливає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
Разом із тим, суд зауважує, що ні під час звернення до суду із даним позовом, ні під час розгляду справи, позивач не надав доказів на підтвердження зарахування відповідачці кредитних коштів за договором позики від 01.09.2024 № 2148144 (первинних бухгалтерських документів).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Більше того, такий розрахунок не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, сам по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, такий розрахунок не підтверджує наявності заборгованості у відповідачки перед позивачем.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики від 01.09.2024 № 2148144. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач не надав доказів, що відповідачці були надані в розпорядження грошові кошти за договором позики від 01.09.2024 № 2148144, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо кредитного договору від 21.01.2021 № 578132263 суд зазначає наступне.
Позивач вважає, що право вимоги за договором від 21.01.2021 № 578132263 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відповідно до договорів факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 та від 20.10.2022 № 20102022.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вважає себе кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.01.2021 № 578132263, укладеним відповідачкою з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
В даній справі позивачем, всупереч зазначених вище вимог закону, не надано суду першого договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також реєстру боржників № 135 від 25.05.2021 за вищезазначеним договором факторингу.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 21.01.2021 № 578132263, укладеним відповідачкою з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
В зв'язку з відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог відсутні підстави для відшкодування судових витрат, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПУО 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2 поверх 4.
Представник позивача.
Москаленко Маргарита Станіславівна, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2 поверх 4.
Відповідачка.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Лобановська
01 жовтня 2025 року