645/4288/25
2/612/264/25
01 жовтня 2025 року селище Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лобановської С.М.
за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна»,
ТОВ «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка М.Е., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором від 20.04.2024 № 7808969 в розмірі 14819,33 грн та судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.04.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, укладений електронний договір № 7808969 про надання споживчого кредиту. За умовами кредитного договору: сума кредиту - 5000 грн 00 коп.; строк кредиту - 360 днів.
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачкою виконало та надало кредит в розмірі 5000 грн 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.
27.11.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладений Договір факторингу № 27.11/24-Ф, у відповідності з яким ТОВ " Діджи Фінанс " отримало право вимоги з повернення боргів.
ТОВ «Діджи Фінанс» було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором від 20.04.2024 № 7808969 на адресу реєстрації відповідачки.
На підставі виниклих порушень відповідачки за кредитним договором виникла заборгованість 14819 грн 33 коп., яка складається з наступного: 4007 грн 50 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6311 грн 83 коп. - заборгованість за відсотками; 4500 грн 00 коп. - заборгованість за пенею.
Представник позивача у позовній заяві, та у заяві від 12.08.2025, просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
Представник третьої особи повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом встановлено, що 20 квітня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 7808969 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 5000,00 грн, на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,5%. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 (одноразовий ідентифікатор С9547) в якості споживача.
Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 відображено у Паспорті споживного кредиту від 20 квітня 2024 року.
Згідно з п. 1.3., 1.4., 2.1 Кредитного договору, сума (загальний розмір) наданого ОСОБА_1 кредиту становить 5000,00 грн, який надається строком на 360 днів шляхом переказу на картковий рахунок.
Перерахування коштів в сумі 5000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 підтверджується квитанцією від 20.04.2024 № 19833-1327-10256400, а також випискою про рух коштів по картковому рахунку клієнта за період з 20.04.2024 по 25.04.2024, який належить ОСОБА_1 , та яка надана суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали про витребування доказів від 10.09.2025.
27 листопада 2024 року право вимоги за договором від 20.04.2024 № 7808969 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується копією договору факторингу № 27.11/24-Ф, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024 та розрахунку заборгованості за договором від 20.04.2024 № 7808969, ОСОБА_1 має заборгованість 14819 грн 33 коп., яка складається з наступного: 4007 грн 50 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6311 грн 83 коп. - заборгованість за відсотками; 4500 грн 00 коп. - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку укладанням: 20.04.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 кредитного договору № 7808969, та подальшим укладанням 27.11.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "Діджи Фінанс" договору факторингу № 27.114/24-Ф, у результаті чого ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7808969 від 20.04.2024 та наявності з боку відповідачки невиконаних зобов'язань за цим договором.
Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунків заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачкою.
Що стосується стягнення пені в розмірі 4500,00 грн суд зазначає наступне
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Таким чином, оскільки договір 7808969 був укладений сторонами 20.04.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем пеня у розмірі 4500,00 грн не може бути стягнута із ОСОБА_1 , оскільки відповідачка нормою закону звільнена від обов'язку такої сплати. Нарахована пеня підлягає списанню позивачем.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4007,50 грн та процентів у розмірі 6311,83 грн, а всього у розмірі 10319,33 грн.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7808969 від 30.05.2025.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 1686,72 грн (69,63%) за відшкодування судових витрат.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду від 02.04.2025 № 7808969 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, акт виконаних робіт № 7808969 від 31.03.2025, детальний опис наданих послуг від 31.03.2025 за договором про надання правової допомоги від 01.01.2025. Відповідно до вказаних документів ТОВ «Діджи Фінанс» понесло судові витрати на правничу допомогу у справі за позовом до ОСОБА_1 в сумі 6000,00 грн, з яких 4177,80 грн (69,63%) підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 20.04.2024 № 7808969 в розмірі 10319 (десять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 33 коп., понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн 72 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн 80 коп., а всього 16183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні 85 (вісімдесят п'ять) копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Представник позивача.
ОСОБА_2 , адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідачка.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна», код ЄДРПОУ 41078230, юридична адреса: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 90а.
Суддя С.М. Лобановська
01 жовтня 2025 року