Березівський районний суд Одеської області
01.10.2025
Справа № 494/1837/25
Провадження № 2/494/923/25
01.10.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/1837/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 29.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) №29.01.2025-100002131, згідно умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі - 10 000 000 грн., строком на 140 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту, або залишку кредиту на кількість днів користування кредитом на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1500 грн. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредит. Водночас, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 18 702,40 грн., з яких: 7394,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 202,40 грн. - заборгованість за процентами; заборгованість по комісії - 1500 грн, неустойки - 4 605,25 грн. Разом з тим позивач зазначає, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 10 000 грн від 09.04.2025 р. При цьому, під час формулювання довідки про заборгованість та суми позовної вимоги були враховані суми здійснених відповідачем часткових сплат. Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов, а також стягнути судовий збір.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 29.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін на 01.10.2025 року.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 року.
У судове засідання 01.10.2025 року представник позивача не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.8).
Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надала та в судове засідання 01.10.2025 року не з'явилася без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за її зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся з відповідною відміткою (а.с.37), а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обставин, у зв'язку з воєнним станом на території України, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності та ігнорування виклику до суду відповідачем, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням нею про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що 29.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) №29.01.2025-100002131, згідно умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі - 10 000 грн., строком на 140 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (а.с.15-21).
29.01.2025 року сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування 140 днів, процентна ставка 300,86 % річних, загальні витрати за кредитом 11539,77 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 21 539,77 грн, реальна річна процента ставка 6469,15 % річних. Вказаний паспорт підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А235 (а.с.21 зворотній бік-23).
Крім того, відповідачем було подано позивачу додаток до анкети позичальника, в якому зазначено свою особисту інформацію про місце роботи та дані контактних осіб.
Кошти були зараховані відповідачу у розмірі 10 000 грн вчасно .
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем підписано кредитний договір за №29.01.2025-100002131 та пропозицію (про укладення кредитного договору (оферти), шляхом підписання вказаних документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А235.
В силу вимог ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернула.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Більше того, відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, ту обставину, що фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з неї на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за договором про надання кредиту від 29.01.2025 року.
Крім того, на підставі вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №29.01.2025-100002131 від 29.01.2025 року у розмірі 18 702 (вісімнадцять тисяч сімсот дві ) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя І.А. Римар