Справа № 493/1403/25
Провадження № 2/493/797/25
30 вересня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.07.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 31.07.2025 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 01.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3482948, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., а остання зобов'язувалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
Відповідач у свою чергу не виконала умов кредитного договору.
23.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ.
Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 3482948 від 01.02.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Сума заборгованості відповідача становить 26066,53 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 р., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7065,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 19001,53 грн., прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20953819/1121 від 13.06.2025 року. Разом з тим вказана претензія залишилася без реагування зі сторони відповідача.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 26066,53 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 20.08.2025 року не з'явилася. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 19.08.2025 року з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання, яке було призначено на 30.09.2025 року відповідач не з'явилася. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення прибуло до відділення с. Пужайкове. Крім того, відповідач повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 11.09.2025 року та на 30.09.2025 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 01.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3482948, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., строком на 30 днів з 01.02.2021 року, а остання зобов'язувалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором.
Відповідно до п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6., 1.7. договору комісія за надання кредиту: 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 30,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором U13524 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується копією довідки виданою ТОВ «Мілоан» 12.06.2025 року.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., що вбачається з копії платіжного доручення № 38751381 від 01.02.2021 року.
Відповідач у свою чергу не виконала умов кредитного договору № 3482948 від 01.02.2021 року,що створило заборгованість у розмірі - 26066,53 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту 7065,00грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 19001,53 грн. та простроченої заборгованості за комісією 0,00 грн., що вбачається з копії виписки з особового рахунка за договором № 3482948 від 01.02.2021 року.
23.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ.
Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 3482948 від 01.02.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
13.06.2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направило ОСОБА_1 письмову претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплатити заборгованість за кредитом.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року, сума заборгованості відповідача складає 26066,53 грн., з них: залишок по тілу кредиту складає 7065,00 грн., залишок по відсотках становить 19001,53 грн., залишок по комісії становить 0,00 грн.
Зазначені обставини підтверджуються: анкетою-заявою на отримання кредиту № 3482948 від 31.01.2021 року; договором про споживчий кредит № 3482948 від 01.02.2021 року; графіком платежів за договором про споживчий кредит № 3482948 від 01.02.2021 року, паспортом споживчого кредиту № 3482948; довідкою про ідентифікацію; копією платіжного доручення № 38751381 від 01.02.2021 року; випискою ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3482948; випискою ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з особового рахунку за кредитним договором № 3482948 від 01.02.2021 року, договором відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року; актом приймання-передачі реєстру боржників від 23.07.2021 року до договору про відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року; витягом з реєстру боржників.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Оскільки відповідач умови кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не виконала, кредит не сплатила в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 26066,53 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 13566 від 26.06.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 року, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Апологет», Акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 1061 від 23.06.2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту № 1061 від 23.06.2025 року за договором про надання послуг правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 року, відповідно до яких надано послуги на загальну суму 7000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають задоволенню, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» суд -
Позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), заборгованість за кредитним договором № 3482948 від 01.02.2021 року в сумі 26066 (двадцять шість тисяч шістдесят шість) грн. 53 коп., в т.ч. 7065,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 19001,53 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків, 0,00 грн. прострочена заборгованість за комісією, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., а всього:35488 (тридцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 93 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 30.09.2025 року.