г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4460/25
Номер провадження 2/213/1909/25
01 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Хмельової С.М.,
за участі секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 травня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою укладено електронний договір №2437734 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 5 000,00 грн. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит у визначеній сумі шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідачки за допомогою платіжного провайдера. Відповідачка умови договору з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.
21 квітня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, згідно з умовами якого позивач набув права грошової вимоги, зокрема до відповідачки за кредитним договором №2437734.
Тому позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 16 400,00 грн, з яких: тіло кредиту - 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 11 400,00 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 8 000,00 гривень.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
До початку розгляду справи по суті відповідачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу по кредиту визнає, просить зменшити суму витрат на правову допомогу, оскільки вважає її завищеною.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити рішення у справі на підставі наявних у ній доказів та за відсутності сторін, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
20 серпня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.
19 вересня 2025 року надійшли докази, що витребовувались.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
25 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачкою укладено договір №2437734 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає позичальнику кредит в сумі 5 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , на строк - 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,9% в день, знижена процентна ставка - 0,19% в день (застосовується, якщо в межах строку надання кредиту або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, позичальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до п.1.1 договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Відповідно до розділу 4 договору строк кредиту може бути продовжено, якщо позичальник здійснить на користь кредитодавця платіж у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів.
Договір, а також графік платежів, що є додатком до договору, підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачкою 25 травня 2020 року, зазначені сума та строк кредиту, розмір процентів за стандартною та зниженою процентною ставкою, загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою, орієнтовна вартість кредиту за весь строк кредитування.
ТОВ «Авентус Україна» виконало умови договору щодо надання кредиту. Листом від 18 липня 2025 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтвердило успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 25 травня 2020 року на суму 5 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 .
Зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки в сумі 5 000,00 грн також підтверджується інформацією, наданою АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду. Зазначено, що банком випущено платіжну картку НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів не виконала.
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна», заборгованість за кредитним договором становить: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 11 400,00 грн - проценти. Нарахування процентів здійснювалося по 23 січня 2021 року включно. З розрахунку видно, що відповідачкою здійснювалася сплата процентів, у зв'язку з чим строк кредиту продовжувався.
21 квітня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021, на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитним договором №2437734.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором становить 16 400,00 грн: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 11 400,00 грн - проценти.
Розміри заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, зазначені в розрахунках, відповідачкою не спростовано. Остання визнала позовні вимоги.
12 серпня 2025 року сформовано досудову вимогу позивача, якою повідомлено відповідачку про наявність заборгованості та необхідність її сплати. Кредитні кошти відповідачкою не повернуто.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору грошові кошти (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договору, в тому числі сума кредиту, строк кредитування та дата повернення кредиту, відсоткова ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту. Підписавши кредитний договір, відповідачка засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Заборгованість за процентами нарахована відповідачці в межах визначеного договором граничного строку кредитування (з урахуванням пролонгації), а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами, наданими їй на підставі укладеного договору, здійснювала частково сплату процентів, проте в повному обсязі та належним чином умови договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Встановлено, що на підставі договору відступлення прав вимоги від 21 квітня 2021 року позивач набув права вимоги до відповідачки за кредитним договором №2437734.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення з відповідачкою кредитного договору та порушення останньою взятих на себе зобов'язань.
Як передбачено частиною 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до частини 4 вказаної статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановлено, що відповідачка позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом визнає в повному обсязі, про що надала письмову заяву до суду.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи визнання відповідачкою порушення нею умов договору та наявність заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 та неодноразово наголошено у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до матеріалів справи судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8 000,00 грн.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
Відповідач у своїй заяві від 01.10.2025 просила зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки вважає їх завищеними.
Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду вартість послуг адвоката в загальній сумі 8000,00 грн є завищеноюта неспівмірною зі ціною позову та складністю цивільної справи, яка є малозначною, обсягу і складності виконаної адвокатським об'єднанням роботипо наданню послуг позивачу, те що позови про стягнення заборгованості по кредитам одного позивача є аналогічними та не потребують великого обсягу виконаної роботи.
З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідачки на користь позивача в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 206, 247, 259, 263-265, 274, 279, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №2437734 від 25 травня 2020 року у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Дата складення повного судового рішення - 01 жовтня 2025 року.
Суддя С.М. Хмельова