18 вересня 2025 року
м. Київ
Cправа № 921/110/23(921/93/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" - Марчук Г. В.;
ОСОБА_1 - Яворський А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О. І. (вх. № 4113/2025)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2025
у складі колегії суддів: Панової І. Ю. - головуючого, Малех І. Б., Зварич О. В.
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024
у складі судді Руденко О.В.
у справі № 921/110/23 (921/93/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА"
до ОСОБА_1
про стягнення 2 772 470,00 грн безпідставно набутих коштів
в межах справи № 921/110/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА",
У цій справі предметом судового розгляду був позов ліквідатора до колишнього керівника банкрута про стягнення коштів, які позивач вважав такими, що безпідставно набуті
Обставини справи
1. 14.03.2023 Господарський суд Тернопільської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (далі - ТОВ "Тіерра"), а 25.06.2024 ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Демчана О. І.
2. У лютому 2024 року ТОВ "Тіерра" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О. І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 2 772 470,00 грн.
3. На обґрунтування позову зазначалося, що у ході здійснення процедури розпорядження майном боржника арбітражний керуючий Демчан О. І. виявив, що у період з 09.09.2020 до 11.06.2021 ТОВ "Тіерра" перерахувало керівнику цього товариства - ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 3 470 040,00 грн із такими призначеннями платежів:
- " ... часткове повернення поворотної фінансової допомоги" на суму 1 494 540,00 грн;
- "... виплата підзвітних сум згідно авансових звітів за 2018 р. без ПДВ" на суму 561 000,00 грн;
- "... виплата підзвітних сум згідно авансових звітів за 2019 р. без ПДВ" на суму 1 414 500,00 грн.
4. На час здійснення вказаних платежів ОСОБА_1 був керівником Товариства (з 20.09.2018 до 07.10.2021). Арбітражний керуючий зазначив, що проаналізувавши рух коштів по рахунках Товариства, ним встановлено, що ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Тіерра" грошові кошти з призначенням "поворотна фінансова допомога" лише в сумі 697 570,00 грн. Натомість ТОВ "Тіерра" було повернуто відповідачу 1 494 540,00 грн. Таким чином, як вважає позивач, грошові кошти на загальну суму 796 970,00 грн перераховані відповідачу без належної правової підстави, як і 1 975 500,00 грн у якості виплат підзвітних сум згідно з авансовими звітами за 2018-2019 роки.
5. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ОСОБА_1 як позикодавець та ТОВ "Тіерра" як позичальник уклали договори про надання поворотної фінансової допомоги 15.10.2018, 27.02.2019, 04.03.2019, 23.07.2019, 25.07.2019, 21.08.2019, 30.09.2019, 18.12.2019, 07.08.2020 були укладені договори №№27/02/2019, 04/03/2019, 30.09.2019, 18.12.2019, 07.08.2020, 20/05/21, 21/05/21, 24/05/21, 03/06/21, 01/06/21, 30/06/21, 06/07/21, 15/07/21, 20/07/21, згідно із пунктами 1.1 яких ОСОБА_1 надає Товариству поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими Договорами.
6. У розділі 2 укладених правочинів сторони погодили умови та строк надання поворотної фінансової допомоги. Так, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у загальному розмірі 1 494 540,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Поворотна фінансова допомога надається на строки обумовлені в пунктах 2.3 даних правочинів.
7. Згідно із пунктом 3.1 спірних угод поворотна фінансова допомога підлягає достроковому поверненню за вимогою позикодавця протягом 15 календарних днів, починаючи з дня вимоги.
8. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця (пункти 3.2 Договорів).
Розгляд справи у суді першої інстанції
9. 26.02.2024 Господарський суд Тернопільської області відкрив провадження у справі №921/110/23(921/93/24), витребував у відповідача належним чином завірені копії договорів про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 21.08.2019, б/н від 27.02.2019, б/н від 04.03.2019, б/н від 11.09.2019, б/н від 25.11.2019, б/н від 18.12.2019, від 22.01.2020, від 07.08.2020, б/н від 26.07.2019, б/н від 04.11.2020, б/н від 15.10.2018, б/н від 25.07.2019 та б/н від 30.09.2019 та зобов'язав надати суду їх оригінали для огляду в судовому засіданні.
10. 16.04.2024 до Господарського суду Тернопільської області через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив фізичної особи ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову. Стверджував, що надав боржнику поворотну фінансову допомогу на загальну суму 1 494 540,00 грн, частину з яких (796 970,00 грн) надав готівковими коштами у касу підприємства.
11. Щодо перерахування ТОВ "Тіерра" грошових коштів із призначенням платежів "виплата підзвітних сум згідно авансових звітів", то відповідач вказав, що ці кошти були використані для потреб Товариства.
12. До відзиву на підтвердження наведених вище обставин були додані електронні копії письмових доказів: договорів про надання поворотної фінансової допомоги, звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, банківських квитанцій, квитанцій до прибуткового касового ордеру.
13. У відповіді на відзив арбітражний керуючий Демчан О. І. поставив під сумнів достовірність доданих до відзиву електронних копій письмових доказів, заявив клопотання про витребування у відповідача їх оригіналів.
14. Крім того, позивач подав до суду клопотання про призначення судової технічної експертизи.
15. 13.08.2024 Господарський суд Тернопільської області постановив ухвалу про витребування у відповідача оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів №1 від 15.10.2018, №2 від 16.10.2018, № 3 від 17.10.2018, № 4 від 18.10.2018, №5 від 19.10.2018, № 6 від 22.10.2018, № 7 від 23.10.2018, № 8 від 24.10.2018, № 9 від 25.10.2018, № 10 від 26.10.2018, № 11 від 29.10.2018, № 12 від 30.10.2018, № 13 від 31.10.2018, № 14 від 01.11.2018, № 15 від 02.11.2018, № 16 від 05.11.2018.
16. 28.08.2024 Господарський суд Тернопільської області постановив ухвалу про розгляд справи з правилами загального позовного провадження, витребував у відповідача оригінали зазначених вище квитанцій до прибуткових касових ордерів.
17. 07.10.2024 Господарський суд Тернопільської області відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
18. Ухвала мотивована тим, що факт укладення договорів про поворотну фінансову допомогу, їх дійсність, справжність підписів відповідача та відтиску печатки ТОВ "Тіерра" на спірних квитанціях позивачем не оспорюється. Інших доказів, окрім висловлених сумнівів позивача, щодо виготовлення квитанцій пізніше від дати, котра у них зазначена, матеріали справи не містять.
19. Місцевий господарський суд зазначив, що самі лише припущення одного з учасників судового процесу не можуть слугувати достатньою правовою підставою для призначення судової експертизи по справі.
20. У додаткових поясненнях від 18.10.2024 позивач просив суд не брати до уваги долучені до відзиву відповідача копії документів - копії квитанцій прибуткових касових ордерів, звітів про використання коштів, квитанцій до них. Позивач ставив під сумнів відповідність їх оригіналам, оскільки оригінали таких документів не були надані суду, при цьому, за твердженням позивача, представник відповідача у судовому засіданні зазначив про їх відсутність у відповідача та неможливість надати їх суду для огляду.
21. 21.10.2024 рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/110/23 (921/93/24) у задоволенні позову відмовлено.
22. Рішення зокрема мотивовано тим, що факт укладення між учасниками цього спору договорів про надання поворотної фінансової допомоги жодним із учасників цього спору не заперечується. Відтак, за висновком суду, останні є чинними та слугують підставою для виникнення у їхніх контрагентів взаємних прав та обов'язків. В свою чергу, надання фінансової допомоги відповідачем Товариству шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу позивача в сумі 796 970,00 грн підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів. Окрім цього, надання фінансової допомоги відповідачем позичальнику в сумі 697 570,00 грн на розрахунковий рахунок останнього засвідчується банківськими виписками по рахунку ТОВ "Тіерра".
23. Суд зазначив, що на квитанціях до прибуткових касових ордерів, які знаходяться в матеріалах справи, серед іншого, нанесені підписи ОСОБА_2 як посадової особи позивача та печатка ТОВ "Тіерра". Доказів втрати підприємством позивача печатки та доказів наявності звернення до правоохоронних органів за фактом незаконного використання його печатки матеріали справи не містять, а також матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на те, що громадянин ОСОБА_1. мав можливість використовувати печатку позивача та її фактично використав без відома Товариства.
24. Водночас, на переконання суду, неналежне ведення бухгалтерського чи податкового обліку позивачем, як і не передача його посадовими особами арбітражному керуючому документів, зокрема, касової книги та відривної частини касових ордерів, свідчить лише про протиправні дії боржника та його посадових осіб, та жодним чином не спростовує договірних відносин між учасниками цього спору, та проведення ними господарських операцій на їх виконання у 2019-2020 роках.
25. Щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 277 930,00 грн, то суд заначив про наявність у справі Звітів про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт, квитанцій із банківських установ, які, за висновком суду, безумовно вказують на те що у 2018-2019 роках відповідач, будучи посадовою особою позивача, використовував власні грошові кошти на проведення розрахунків на ті чи інші потреби ТОВ "Тіерра".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
26. 27.04.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2024 у справі № 921/110/23 (921/93/24) залишено без змін.
27. Суд апеляційної інстанції повністю погодився з висновками та мотивами суду першої інстанції по суті спору та висновком про відмову у задоволені клопотання ТОВ "Тіерра" про призначення судової технічної експертизи документів.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. У касаційній скарзі ТОВ "Тіерра" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О. І. просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі №921/110/23(921/93/24); направити справу на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
29. Касаційне провадження відкрито з підстав, визначених у пунктах 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
30. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції:
- застосував статтю 1049 ЦК України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" без врахування висновків Верховного Суду щодо того, що відсутність у виписках по рахунках боржника у банківських установах відомостей щодо зарахування готівкових коштів на такі рахунки є доказом нездійснення відповідних оплат, викладених в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 906/1765/15 та від 25.08.2021 по справі № 5/92б (905/355/20);
- порушив статтю 91 ГПК України, застосувавши її без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21(905/496/22), щодо того, що неподання стороною оригіналів доказів, щодо відповідності копій яких оригіналам у іншої сторони наявні сумніви, тягне за собою імперативний наслідок у вигляді неврахування судом відповідних копій документів, як доказів у справі.
31. Окрім того, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 99 ГПК України, на врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.08.2022 у справі № 914/2197/18 та у постанові від 31.05.2022 у справі № 910/7540/21. На думку скаржника, безпідставна відмова у призначенні експертизи для встановлення достовірності наданих відповідачем доказів, за наявності доказів фальсифікації останніх, неможливим стало встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази того, що треті особи могли використовувати печатку ТОВ "Тіерра" для фальсифікації квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
32. У відзиві ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
33. Відповідач зазначив, що враховуючи наявність документів, які підтверджують надання ОСОБА_1 позивачу поворотно-фінансової допомоги та, відповідно, повернення таких коштів відповідачу, а також і документів, які підтверджують підстави для перерахування грошових коштів у якості виплати підзвітних сум згідно авансових звітів за 2018-2019 роки, можна дійти висновку про те, що у даному випадку відсутнє безпідставне набуття (отримання) відповідачем грошових коштів.
34. При цьому, відповідач зазначив, що він не перебуває на посаді директора ТОВ "Тіерра" з 2021 року (три роки), у нього відсутній будь-який доступ до бухгалтерської документації Товариства та інших первинних документів.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Предметом спору у цій справі були вимоги ліквідатора юридичної особи про стягнення з фізичної особи - колишнього керівника цієї юридичної особи безпідставно набутих грошових коштів.
37. Суди встановили, що ТОВ "Тіерра" перерахувало відповідачу частину коштів із призначенням платежу як часткове повернення поворотної фінансової допомоги, а іншу частину як виплату підзвітних сум згідно авансових звітів за 2018 та 2019 роки.
38. Суди обох інстанції відмовили у позові, оскільки дійшли висновку про те, що відповідач довів як факт надання позивачу поворотної фінансової допомоги на спірну суму, так і те, що відповідач у 2018-2019 роках використовував власні грошові кошти на проведення розрахунків на ті чи інші потреби ТОВ "Тіерра", а останнє згідно із звітами про використання грошових коштів за 2021 рік компенсувало відповідачу ці витрати.
39. Факт укладення між сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги учасниками не оспорюється.
40. У касаційній скарзі позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку щодо доведеності факту надання відповідачем позивачу поворотної фінансової допомоги на спірну суму та факту використання грошових коштів для потреб ТОВ "Тіерра".
41. Згідно зі статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
42. Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 (далі - Положення), визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.
43. За змістом підпункту 1 пункту 7 Положення фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
44. Згідно абзацу першого пункту 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
45. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим (абзац другий пункту 25 Положення).
46. Отже, про факт отримання та повернення коштів можуть свідчити також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства (див. висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17, від 12.04.2022 у справі № 191/4508/19).
47. Частиною другою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
48. За частиною шостою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
49. Частиною третьою статті 8 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
50. Системний аналіз положень статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" у взаємозв'язку з пунктами 1.2, 3.3, 3.12 Положення про проведення касових операцій № 637 свідчить, що саме на уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів покладається відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, до яких відносяться прибуткові касові ордери як документи, що підтверджують факт надходження (видачі) готівки з каси підприємства.
51. Тому наявність недоліків (дефектів) відображення (невідображення) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у бухгалтерському обліку цього підприємства, в тому числі щодо фіксування факту здійснення такої операції підприємством не може нести негативних наслідків для особи за умови фактичного внесення останньою коштів до каси цього підприємства, оскільки така особа не несе відповідальність за невиконання її контрагентом своїх зобов'язань з організації і введення бухгалтерського обліку на підприємстві, адже чинне законодавство не передбачає виникнення у неї обов'язку з контролю за дотриманням наведених вимог, в тому числі наявність у неї можливості володіти інформацією щодо виконання підприємством цих вимог.
52. За таких умов, недоліки відображення (не відображення) підприємством (стороною договору) касових операцій з надходження готівки до каси підприємства у його бухгалтерському обліку не є безумовним підтвердженням факту невнесення особою (контрагентом) коштів до каси такого підприємства.
53. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 914/2197/18.
54. А тому протилежні доводи скаржника у цій частині є необґрунтованими. Також помилкове є посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.03.2018 у справі № 906/1765/15 та від 25.08.2021 у справі № 5/92б (905/355/20) у зв'язку із неподібністю правовідносин у наведених справах із справою, що розглядається, оскільки у наведених справах розглядалися спори про витребування нерухомого майна.
55. Суди обох інстанцій зазначили, що надання фінансової допомоги відповідачем Товариству шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу позивача в сумі 796 970,00 грн підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів.
56. Правомірність перерахування ТОВ "Тіерра" на користь ОСОБА_3., за висновками судів підтверджується, наданими останнім Звітами про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт та квитанції до них.
57. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
58. Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
59. Як видно із матеріалів справи, до відзиву відповідача на підтвердження наведених вище обставин були додані електронні копії письмових доказів: договорів про надання поворотної фінансової допомоги, звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, банківських квитанцій, квитанцій до прибуткового касового ордеру.
60. У суді першої інстанції ліквідатор поставив під сумнів копії наданих документів їх оригіналам та просив витребувати у відповідача такі оригінали.
61. Надалі таке клопотання було частково задоволено судом першої інстанції і витребувано у відповідача частину оригіналів доданих до відзиву копій документів.
62. 18.10.2024 позивач звернувся до суду із додатковими поясненнями, в яких просив суд не брати до уваги долучені до відзиву відповідача копії документів - копії квитанцій прибуткових касових ордерів, звітів про використання коштів, квитанцій до них. Позивач ставив під сумнів відповідність їх оригіналам, оскільки оригінали таких документів не були надані суду, при цьому, за твердженням позивача, представник відповідача у судовому засіданні зазначив про їх відсутність у відповідача та неможливість надати їх суду для огляду.
63. Порядок подання доказів, письмових доказів у господарському процесі урегульований статтями 80, 91 ГПК України.
64. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша - друга статті 80 ГПК України).
65. За частиною четвертою статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
66. Відповідно до частин першої - п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
67. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України).
68. Тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
69. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов'язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа (висновок щодо інтерпретації статті 91 ГПК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).
70. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою справу, зокрема докази, в умовах, які не ставлять її в суттєво невигідне становище у порівнянні з опонентом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 03.05.2016 у справі "Летінчич проти Хорватії" (Letincic v. Croatia)).
71. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).
72. Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
73. Безпосереднє дослідження доказів тісно пов'язане зі змістом судового доказування, оскільки він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності дослідження судових доказів має проводитися таким чином, щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з доказами, які є у справі (див. постанову Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20).
74. У постанові від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21(905/496/22), на яку посилається скаржник, Верховний Суд сформував правовий висновок щодо процесуальних дій суду під час оцінки поданої учасником справи копії документа у разі сумнівів протилежної сторони чи суду в її відповідності оригіналу.
75. Так, Верховний Суд вказав, що "тлумачення статті 91 ГПК України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов'язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа
76. Судам під час оцінки письмових доказів у справі належить врахувати, що у разі сумнівів в учасника справи чи суду у відповідності поданих одним із учасників справи копій (електронних копій) письмових доказів оригіналу, суд може витребувати у відповідної особи оригінали цих доказів, неподання яких зумовлює наслідком неврахування їх судом як доказів у справі".
77. Всупереч наведеним висновкам суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача про відсутність у відповідача оригіналів доданих до відзиву документів та клопотанню не брати їх до уваги.
78. У свою чергу, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги позивача про ухвалення судом першої інстанції рішення на підставі недопустимих доказів.
79. Разом з тим, зазначені докази суди попередніх інстанцій поклали в основу своїх висновків про недоведеність позовних вимог ліквідатора ТОВ "Тіерра".
80. Зазначене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для перерахування ТОВ "Тіерра" на користь ОСОБА_1 заявлених до стягнення коштів.
81. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 99 ГПК України, зазначив, що в суді першої інстанції ним було заявлено клопотання про призначення судової експерти, у задоволенні якого, на думку позивача, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив.
82. Так, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2024 у справі №921/110/23(921/93/24) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Тіерра" про призначення судової технічної експертизи.
83. Зазначена ухвала була оскаржена позивачем в апеляційному порядку.
84. Разом з тим, скаржник не включив в порядку статті 304 ГПК України відповідну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 07.10.2024 до касаційної скарги на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, а відтак суд касаційної інстанції залишає такі доводи без розгляду.
85. Суд також не надає оцінку доводам відповідача про те, що у нього відсутній будь-який доступ до бухгалтерської документації боржника та інших первинних документів, оскільки такі обставини не були предметом оцінки судів попередніх інстанцій.
86. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
87. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
88. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
89. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
90. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
91. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.
92. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
93. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з'ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
94. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
95. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
96. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
97. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін та надати оцінку змісту заявлених вимог позивача, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та стандартів оцінки доказів визначених ГПК України.
В. Розподіл судових витрат
98. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О. І. задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2025 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.10.2024 у справі № 921/110/23 (921/93/24) скасувати.
3. Справу № 921/110/23 (921/93/24) передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік