26 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1842/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога"
на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025
(суддя Кльопов І. Г.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025
(головуючий - Слободін М. М., судді: Гребенюк Н. В. , Шутенко І. А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога"
про стягнення грошових коштів у сумі 535 618,45 грн.
1. У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості у сумі 535 618,45 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу № 11/07/23 від 11.07.2023 щодо повної оплати товару.
3. 24.04.2025 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, про задоволення позову повністю.
4. Суд першої інстанції встановив, що відповідач частково оплатив товар позивачу, отриманий за договором у розмірі 1 194 164,65 грн, проте, залишок не сплачених відповідачем грошових коштів становить 535 618,45 грн, тому дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що за відсутності доказів, які б спростовували доводи позивача, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
5. 22.09.2025 відповідач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Скаржник не погоджується з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій та вважає, що наявні підстави для їх скасування, оскільки ці судові рішення незаконні, необґрунтовані, ухвалені внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а також через неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах.
7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
10. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
12. Позов у цій справі подано у 2024 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
14. Предметом позову у цій справі є стягнення 535 618,45 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.
15. Відповідач у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
16. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржуваних судових рішень, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
18. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
19. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/1842/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко