65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4522/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши подання головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білаша Є.Г. (вх. №2-1535/25 від 29.09.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, подане по справі, -
за позовом: комунального підприємства «Облтрансбуд»
до відповідача: фізичної особи-підприємця Євдокімова Вадима Вікторовича
про стягнення 1 506 979, 98 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 у даній справі позовні вимоги комунального підприємства «Облтрансбуд» (далі по тексту - КП «Облтрансбуд») було задоволено частково шляхом присудження до стягнення з фізичної особи-підприємця Євдокімова Вадима Вікторовича (далі по тексту - Євдокімов В.В.) суми основного боргу у розмірі 856 690,03 грн, пені у розмірі 228 880,22 грн, збитків від інфляції у розмірі 87 829,79 грн, 3% річних у розмірі 36 019,64 грн, судового збору у розмірі 14 513,04 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу Євдокімова В.В. на рішення від 03.03.2025 було повернуто без розгляду.
27.05.2025 судом було видано накази про примусове виконання рішення суду від 03.03.2025.
29.09.2025 до суду від головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білаша Є.Г. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Євдокімова В.В. до виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за наказом від 27.05.2025 у даній справі.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця, господарський суд виходить з наступного.
03.07.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білашом Є.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78516806 з примусового виконання наказу суду від 27.05.2025 у справі №916/4522/24.
На підтвердження направлення постанови про відкриття виконавчого провадження №78516806 від 03.07.2025 державним виконавцем було надано суду супровідний лист, у якому адреса боржника відповідає адресі, вказаній у наказі, а також копію конверта. Так, з наданої копії конверта можна встановити, що поштове відправлення, яке надсилалося одержувачу у м. Одеса по вул. Кіри Муратової було повернуто неврученим.
03.07.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білашом Є.Г. було винесено постанову про арешт коштів боржника №78516806 у межах суми звернення стягнення у розмірі 1 346 694,99 грн.
03.07.2025 державним виконавцем було отримано відповідь №278223070 на запит до Державної фіскальної служби України про відкриті боржником рахунки.
03.07.2025 державним виконавцем було отримано відповідь № 278223069 на запит до Державної податкової служби про джерела та/або суми доходів боржника за період з 2008 року до 2024 року.
03.07.2025 державним виконавцем було отримано відповідь №278223067 на запит до Міністерства внутрішніх справ України, згідно з якою зареєстровані транспортні засоби у боржника відсутні.
Листом від 01.08.2025 Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідь на запит державного виконавця було надано інформацію щодо Євдокімова В.В.
Головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білашом Є.Г. також було складено вимогу, у якій виконавець зобов'язував боржника з'явитися 13.08.2025 за адресою місцезнаходження державної виконавчої служби та надати запитувані документи.
Державним виконавцем також було адресовано АТ «Укргазбанк» вимогу, у якій виконавець вимагав надати у 10-денний термін з дня отримання вимоги інформацію щодо арештованих рахунків, а також щодо залишку коштів на арештованих рахунках Євдокімова В.В. станом на 09.07.2025 року; надати інформацію щодо наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника у період з 01.01.2025 року по 01.07.2025 року, а також інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
У поданому до суду поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Євдокімова В.В. державним виконавець стверджує, що будь яких дій спрямовані на виконання судового рішення боржником не вчинені, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Ухилення боржника від виконання рішення суду, за переконанням виконавця, є підставою для вжиття судом виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтєю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII (зі змінами) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII (зі змінами) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У наказі від 27.05.2025 судом було зазначено місцезнаходження боржника, а саме: 65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Романа Кармена, буд. 8, кв. 11. Вказана адреса також була зазначена виконавцем у супровідному листі про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.
Проте зі змісту наданого суду конверта про направлення поштового відправлення можна встановити, що фактично поштове відправлення було направлено одержувачу у м. Одеса по вул. Кіри Муратової, більш точну адресу встановити не вбачається за можливе.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про ненадання державним виконавцем належних доказів направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження, що, відповідно, ставить під сумнів обізнаність боржника із фактом перебування наказу суду на виконанні.
При цьому суд зазначає, що докази направлення на адресу боржника виклику при прибуття до державного виконавця суду останнім також надані не були.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Господарський суд зазначає, що з наданих державним виконавцем доказів вбачається, що отсаннім були вжиті певні заходи з метою виявлення рахунків та майна у боржника після відкриття виконавчого провадження у липні 2025 року. Проте докази виконання виконавцем вимог ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в частині перевірки майнового стану боржника після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як і докази направлення вимоги на адресу АТ «Укргазбанк» або отримання відповіді на зазначену вимогу в матеріалах справи відсутні.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи ненадання державним виконавцем доказів на підтвердження належного повідомлення Євдокімова В.В. про початок примусового виконання рішення, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вжиття виконавцем достатніх та необхідних заходів з метою примусового виконання рішення суду від 03.03.2025, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника. Наведене дозволяє суду зробити висновок про необхідність відмови у задоволенні поданого державним виконавцем Білашом Є.Г. подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Євдокімова В.В.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 86, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити головному державному виконавцю Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білашу Є.Г. у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Ухвала набрала законної сили у порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повна ухвала складена 30.09.2025.
Суддя С.П. Желєзна