29 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1310/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 12718/25 від 05.09.2025) Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, e-mail: odsea@port.odessa.ua; код ЄДРПОУ 01125666) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, e-mail: office@nika-tera.com.ua; код ЄДРПОУ 22439446) про стягнення заборгованості в загальній сумі 3767503,09 грн., -
Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" про стягнення суми основного боргу за договором від 20.12.2007 № КД-11433 в розмірі 3767503,09 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 20.12.2007 № КД-11433 в частині повної та своєчасної оплати за орендоване майно відповідно до п. 3.3., 5.2 договору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2025 р. вказану позовну заяву Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (вх. № 12718/25) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ст. 164 ГПК України не надано підтвердження повноважень особи, яка внесла виправлення рукописним текстом до позовної заяви;
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Вказана ухвала суду була доставлена 11.09.2025 о 10:22 год. позивачу до наявного зареєстрованого в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронного кабінету в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 11.09.2025 р.
Таким чином, вказана ухвала суду вважається врученою позивачу 11.09.2025 року, тому перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 12.09.2025 р., а кінцевий строк - по 22.05.2025 р. (з урахуванням припадання останнього дня строку на 21.09.2025, що є вихідним днем).
Так, 22.09.2025 р. від представника позивача - Землянецького Г.В. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 13442/25), згідно з якою заявник повідомляє, що рукописні дописи у вступній/резолютивній частинах та по тексту позову (зокрема щодо суми «+221 456,81 грн = 3 988 959,90 грн» та посилання на рахунок «№ 253199 від 09.04.2024») вчинені 01.09.2025 провідним юрисконсультом ДП «ОМТП» Землянецьким Г.В., який діє від імені юридичної особи в порядку самопредставництва (ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України) на підставі довіреності №23-9/47 від 29.04.2025р., посадової інструкції, затвердженої Розпорядженням №73/о від 06.07.2021р, наказу №1К 2-1 від 01.01.2024р, що прямо надають право представляти підприємство в судах і вчиняти процесуальні дії щодо підготовки/уточнення процесуальних документів, а також на підставі довіреності на представництво інтересів ДП «ОМТП».
Заявник вказує, що зміна (збільшення) розміру позовних вимог здійснюється ним окремою заявою за ч. 2 ст. 46 ГПК України, а рукописні позначки слід кваліфікувати саме як технічні виправлення, а не як самостійну процесуальну заяву.
Також заявником для уточнення реквізитів доказів щодо розбіжностей у рахунках подано коректні дані і повторні копії рахунків №252045 від 09.11.2023р. на суму 216218,47 грн та № 251128 від 11.01.2023р. на суму 208234,43 грн.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Разом з тим, положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даний спір про стягнення боргу з урахуванням ціни позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає вирішенню виключно у загальному позовному провадженні, отже інтереси позивача в даній справі може представляти особа виключно адвокат або особа у порядку самопредставництва.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Таким чином, представництво інтересів ДП "Одеський морський торговельний порт" у цій справі у суді може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Як випливає з матеріалів справи, заяву про усунення недоліків від імені Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" підписано представником Землянецьким Геннадієм Валерійовичем. При цьому на підтвердження повноважень вказаного представника до заяви надано довіреність у порядку передоручення від 19.08.2024 р., сформовану в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС Сидоровим О.В. у порядку передоручення, з якої вбачається, що Сидоров О.В. уповноважує Землянецького Г.В. представляти інтереси "Одеський морський торговельний порт" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.
За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі за текстом - Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність в порядку передоручення від 05.09.2024 у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Землянецького Г.В. на вчинення дій від імені Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Сидорова О.В., а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Сидорова О.В.
Також на підтвердження повноважень Землянецького Г.В. до заяви про усунення недоліків надано довіреність від 29.04.2025 р. № 23-9/47, з якої вбачається, що цією довіреністю ДП "Одеський морський торговельний порт" уповноважено провідного юрисконсульта служби юридичної і договірної роботи Землянецького Г.В. на вчинення вказаних у ній дій.
Аналіз частини третьої статті 56 ГПК України дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи. Така ж правова позиція викладена у низці ухвал та постанов Верховного Суду, зокрема в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, та у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, від 25.08.2022 у справі №910/25456/15.
Отже, вказана вище довіреність від 29.04.2025 № 23-9/47 не є належним доказом повноважень Землянецького Г.В. як провідного юрисконсульта служби юридичної і договірної роботи ДП "Одеський морський торговельний порт" на представництво інтересів Підприємства в порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Поряд з цим відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП "Одеський морський торговельний порт" особами, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є Мясковський О.М. (керівник) та Гарбар М.Г. (представник).
Разом з тим, наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).
При цьому до матеріалів позову заявником також надано копії посадової інструкції провідного юрисконсульта відділу з судової роботи служби юридичної і договірної роботи ДП "Одеський морський торговельний порт" та розпорядження ДП "Одеський морський торговельний порт" від 06.07.2021 № 73/о про затвердження посадових інструкцій. При цьому вказані документи не містять доказів ознайомлення з ними Землянецького Г.В., що унеможливлює встановлення обставин набуття Землянецьким Г.В. в силу посадових обов'язків повноважень представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва.
Відтак, належних і допустимих доказів наявності у Землянецького Г.В. повноважень представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва суду не надано.
Суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність підтвердження повноважень підписанта діяти у даному судовому процесі в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) унеможливлює встановлення волевиявлення ДП "Одеський морський торговельний порт" на надання повноважень Землянецькому Г.В. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана особа може діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а також як адвокат в інтересах позивача як клієнта.
Враховуючи наведене, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження повноважень відповідної особи, зокрема Землянецького Г.В., на підписання та подання від імені ДП "Одеський морський торговельний порт" письмових заяв та клопотань до суду при розгляді даної позовної заяви, суд вважає, що заяву про усунення недоліків позову від імені позивача подано та підписано неуповноваженою особою.
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, з огляду на вказане, подана заява про усунення недоліків позову від імені позивача підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Поряд з цим слід зазначити, що окремої заяви саме про зміну (збільшення) розміру позовних вимог за ч. 2 ст. 46 ГПК України позивачем не подано.
Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не надано доказів усунення виявлених судом недоліків позовної заяви Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (вх. № 12718/25 від 05.09.2025 р.), про які вказано в ухвалі суду від 10.09.2025 р.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати наслідки, які настають у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи те, що у встановлений строк Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" не усунуло недоліки позову, суд вважає, що позовна заява Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" про стягнення заборгованості в загальній сумі 3767503,09 грн. підлягає поверненню.
При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачу з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 60, 170, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" про стягнення заборгованості в загальній сумі 3767503,09 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 30.09.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва