79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.09.2025 Справа № 914/2460/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів
до відповідача: Вус Орисі Орестівни, Львівська обл., Львівський р-н., с. Жовтанці
про: стягнення 250 000, 00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Заканич М.В.;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 250 000, 00 грн.
Ухвалою від 14.08.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 16.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025 суд відклав розгляд справи на 30.09.2025.
В судове засідання 30.09.2025 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач судове засідання не з'явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі у поданому відзиві на позовну заяву (вх.№23998/25 від 11.09.2025).
Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, належним чином повідомлення сторін про розгляд справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 30.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання мікрогранту від 06.09.2024 щодо створення 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці та неповернення мікрогранту.
Правова позиція відповідача.
Відповідачка позовні вимоги визнанала повністю, зазначила, що зверталась до Позивача з клопотанням щодо розтермінування гранту. Позивач погодився щодо розтермінування але перша сума внесення 50 тис грн для відповідача є непосильною, зазначає, що вона є людина з інвалідністю II групи через що не може виконувати всі роботи.
Відповідачка звертає увагу, що для повернення мікрогранту вона на 2-3 тижні виїжджає на заробітки в Республіку Чехію, тому повторно зверталась до позивача і з проханням про розтермінування повернення гранту.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
З допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», з метою отримання коштів мікрогранту, Вус Орися Орестівна (надалі - отримувач) було подано до уповноваженого банку заяву № CZX378 від 09.08.2024 та проєкт бізнес плану на виробництво готових текстильних виробів. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Львівським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн.
06.09.2024 між Державним центром зайнятості та ФОП Вус О.О. було укладено Договір про надання мікрогранту (Заява про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 06.09.2024).
Кошти у сумі 250 000,00 грн. були зараховані банком на рахунок отримувача 19.09.2024.
Відповідно до п.1 розділу V Договору, обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок утримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п. 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як на 24 місяці.
Дана вимога також закріплюється абз. 3, 7, 8 п. 20 Порядку - «Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Як стверджує позивач, згідно витягу з Єдиного реєстру застрахованих осіб, Вус О.О. не виконала умови договору про надання мікрогранту обов'язкової умови щодо працевлаштування.
Також, 10.12.2024, під час електронного моніторингу даних грантоотримувача встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Вус О.О., підстава для внесення від 30.11.2024 номер запису 2010350060001635714 є припинення ФОП за її рішенням.
Відповідно до абз. 11 пункту 8 Порядку отримувачем мікрогранту може бути фізична особа - підприємець або юридична особа.
Відповідно до п.3 розділу IV Договору Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому абзацом 29,30 п.20 Порядку чітко встановлено:
«У разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства Суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.».
У відповідності до п.20 Порядку - відповідні рішення про повернення приймається регіональними центрами зайнятості. Неповернуті Отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи вищезазначене, на виконання п.20, п.21 Порядку, Львівським обласним центром зайнятості 21.02.2025 видано наказ №67 про повернення коштів мікрогранту у сумі 250 000,00 грн.
В подальшому отримувач мікрогранту Вус О.О. звернулася до Державного центру зайнятості 23.05.2025 з заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту (що підтверджує визнання відповідачем протиправності своїх дій).
Державний центр зайнятості листом від 17.06.2025 №33/1123/5278-25 проінформував Вус О.О., що відповідно до п. 20 Порядку у разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач може звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту. У заяві зазначається сума коштів, яку отримувач просить розстрочити, а також обґрунтування причини, що свідчать про неможливість повернення коштів мікрогранту в установлені строки. Державний центр зайнятості має право укласти з отримувачем договір щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту строком до 12 календарних місяців з дня укладення відповідного договору.
При цьому отримувач до моменту укладеного такого договору повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту одноразово. Даним листом Державний центр зайнятості надав Вус О.О. термін для внесення коштів в сумі не менше 50 000,00 грн до 18.07.2025.
Враховуючи що кошти не надходили від отримувача мікрогранту Вус О.О. до зазначеного терміну Державний центр зайнятості видав наказ від 25.07.2025 №143 «Про розстрочення повернення коштів мікрогранту» в якому відмовив в розстроченні повернення коштів мікрогранту за Договором про надання мікрогранту отримувачу Вус О.О.
Відповідь на претензійну вимогу до Львівського обласного центру зайнятості не надходила.
Станом на день звернення до суду відповідач кошти мікрогранту добровільно не повернув, що і стало підставою для звернення до суду.
В ході розгляду справи, відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечила проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України шляхом подання відповідачем 06.09.2024 заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту.
Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом (частина 3статті 16 Господарського кодексу України).
Статтею 48 Господарського кодексу України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» передбачено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту 1 Порядку №738 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант).
Згідно з пунктом 2 Порядку №738 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Відповідно до абз. 12 п. 8, п. 17 Порядку, рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку (згідно п.6 Порядку АТ «Ощадбанк»), яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей зазначених у заяві отримувача, а також, на основі висновків та оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою -підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
Відповідно до п. 21 Порядку, п.8 розділу IV Договору Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку.
Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу 250 000,00 грн мікрогранту.
30.11.2024 ФОП Вус О.О. внесено запис до ЄДРПОУ про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Вус О.О., підстава для внесення від 30.11.2024 номер запису 2010350060001635714 є припинення ФОП за її рішенням.
У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Вус О.О. встановити факт цільового використання нею коштів мікрогранту немає можливості.
Відповідно до абз. 11 пункту 8 Порядку отримувачем мікрогранту може бути фізична особа - підприємець або юридична особа.
Відповідно до п.3 розділу IV Договору Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Абзацом 29,30 п.20 Порядку чітко встановлено: «У разі іквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства Суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.».
У відповідності до п.20 Порядку - відповідні рішення про повернення приймається регіональними центрами зайнятості. Неповернуті Отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 1 розділу XIII Договору чітко встановлюється, що цей Договір укладається виключно суб'єктом господарювання щодо якого Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов'язків отримавача, передбачених цим договором.
На виконання пп. 20, 21 Порядку, Львівським обласним центром зайнятості 21.02.2025 видано наказ № 67 про повернення ФОП Вус О.О. коштів мікрогранту у сумі 250 000,00 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).
Відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738, у разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства. Суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
Таким чином, у зв'язку з припиненням фізичної особи - підприємця Вус О.О. 30.11.2024 за особистим рішенням підприємця, сума мікрогранту у розмірі 250 000, 00 грн підлягає поверненню.
З огляду на наведені вище норми, відповідачкою допущено грубе порушення законодавства та умов договору про надання мікрогранту, що є підставою для задоволення позовних вимог повністю.
Судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 3000, 00 грн витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи - Вус Орисі Орестівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79039, м. Львів, вул. Бортянського, буд. 11 А, код ЄДРПОУ 03491180) 250 000,00 грн суми мікрогранту та 3000,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2025
Суддя Запотічняк О.Д.