вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
01 жовтня 2025 рокум. Кропивницький Справа № 912/2190/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши справу
за позовом Фермерського господарства «Цапушел Сергія Сергійовича»
до Великосеверинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області
про визнання права постійного користування земельною ділянкою,
за участю:
- секретаря судового засідання Рудченко І.О.,
21.08.2025 ФГ « ОСОБА_1 » звернулося з позовом до суду та просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 20 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Великосеверинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право постійного користування землею серії КР № 100047 від 04.10.1995 на ім'я Цапушел Сергія Сергійовича.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» вказало, що:
- ОСОБА_1 у 1995 році був ініціатором утворення ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича», у зв'язку з чим йому надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 20 га; земельна ділянка надана за державним актом серії КР № 100047 від 04.10.1995;
- 10.10.1995 ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» зареєстроване у встановленому законом порядку;
- за наслідками утворення фермерського господарства воно стало користувачем земельної ділянки та використовувало її у своїй діяльності;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, проте земельна ділянка використовується фермерським господарством та за її користування воно сплачує відповідні платежі.
Великосеверинська сільська подала заяву, яка за своїм змістом являється відзивом на позов. Зокрема, за цією заявою вона визнала обставини, які викладені у позові, що є нічим іншим як визнання позову.
Ухвалою від 29.08.2025 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та Сторонам установив строки для надання процесуальних заяв. У встановлений строк Великосеверинська сільська рада подала відзив на позов.
У зв'язку з визнанням позову, Суд прийняв рішення за позовом за результатами підготовчого провадження.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 100047 від 04.10.1995 ОСОБА_1 на підставі рішення Кіровоградської районної ради народних депутатів Кіровоградської області № 126 від 30.05.1995 надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 20 га, яка розташована на території Великосеверинської сільської ради (а.с. 15).
Як слідує зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 10.10.1995 під номером 178146 було зареєстроване ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що слідує зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.01.2024 (а.с. 18).
Відповідно до Статуту ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» 2025 року засновником та головою господарства є ОСОБА_2 (пункти 1.1., 1.2.) (а.с. 24-35).
Згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2025 наявні відомості стосовно державної реєстрації юридичної особи - ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» (а.с. 63-64).
За змістом Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, яка знаходиться на території Великосеверинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право постійного користування землею серії КР № 100047 від 04.10.1995 на ім'я ОСОБА_1 площею 20 га має кадастровий номер 3522581200:02:000:0267 (а.с. 65-75).
Як слідує з Акту № 1 обстеження земельної ділянки від 05.08.2025, складеного комісією Великосеверинської сільської ради у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Ушакової Л.А., земельна ділянка, яка надана ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства площею 20 га, обробляється фермерським господарством та на ній знаходяться посіви соняшнику (а.с. 76-82).
Частини 1 та 3 статті 5 Цивільного кодексу України встановлюють правила дії актів цивільного законодавства у часі. Зокрема, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. У випадку, коли цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Для визначення правового статусу земельної ділянки, прав та обов'язків стосовно використання станом на час її передачі у постійне користування (04.10.1995) необхідним є дослідження правовідносин, які існували на той час у питанні регулювання порядку утворення селянського (фермерського) господарства.
Зокрема, порядок утворення селянського (фермерського) господарства на вказану дату регулювався положеннями Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (надалі Закон № 2009-ХІІ) у відповідній редакції.
Частина 1 статті 2 Закону № 2009-ХІІ надавала визначення поняттю «селянське (фермерське) господарство», а саме ним є форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Порядок надання земельних ділянок у користування для ведення селянського (фермерського) господарства регулювався положеннями Земельного кодексу України (у редакції Закону № 2196-ХІІ від 13.03.1992 та станом на 04.10.1995).
Відповідно до абзацу 5 статті 7 ЗК України громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки передавалися у постійне користування. А за абзацом 1 статті 23 документом, що посвідчував право постійного користування земельною ділянкою, визнавався державний акт, який видавався і реєструвався районними Радами народних депутатів.
У свою чергу, згідно з частинами 2, 4 статті 2 Закону № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (у редакції станом на 04.10.1995): головою селянського (фермерського) господарства визнавався його засновник; на ім'я голови господарства видавався Державний акт на право постійного користування землею.
Згідно зі статтею 9 Закону № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (у редакції станом на 04.10.1995) після одержання Державного акта селянське (фермерське) господарство підлягало державній реєстрації; після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи.
Отже, наведені правові положення вказують на нерозривний зв'язок між отриманням земельної ділянки у постійне користування для утворення та ведення селянського (фермерського) господарства особою, яка бажала здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній сфері, та самим утворюваним селянським (фермерським) господарством. Цей зв'язок характеризується самим порядком утворення селянського господарства, а саме пов'язаністю отримання земельної ділянки засновником господарства у користування (володіння) та подальшою державною реєстрацією такої юридичної особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону № 2009-ХІІ та вказав, що:
- можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (пункт 48),
- фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку (пункт 49),
- можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення (пункт 50),
- ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб; суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання (пункт 51).
З наведених правових положень та правових висновків Верховного Суду суд висновує, що з моменту видачі Державного акту на землю ОСОБА_6 та державної реєстрації ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» саме господарство набуло прав землекористувача земельної ділянки, на основі якого і було воно утворене. При цьому діючим законодавством не передбачалося та на даний час не передбачається обов'язкової умови та порядку переоформлення права землекористування від засновника фермерського господарства (фізичної особи) на господарство (юридичну особу), а тому таке переоформлення не потребується. Відсутність потреби у переоформлені права землекористування вказує на «автоматичну» зміну користувача земельної ділянки з ОСОБА_6 на ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» без потреби у додатковій перереєстрації права.
Поряд з цим, на даний час правом постійного користування земельною ділянкою згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (від 25.10.2001) визнається право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відтак, ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» є постійним користувачем спірної земельної ділянки.
Статтею 152 Земельного кодексу України урегульовані способи захисту прав на земельні ділянки. За цією статтею: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2); захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав (пункт «а» частини 3).
У свою чергу, відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.
У цивільному праві під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відтак, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 по справі № 917/97/17 Суд надав правові висновки застосування наведених правових норм та вказав, що: об'єктом захисту за цими положеннями є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес; порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково; при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи; порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту; позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права; метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою; такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.
Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.
Таким чином, ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича», як особа, яка фактично стала землекористувачем земельної ділянки в силу положень закону про селянське (фермерське) господарство та земельного кодексу, має право на судовий захист обраним ним способом, а саме визнанням права постійного користування земельною ділянкою, яка була основою для утворення фермерського господарства.
Враховуючи обставини невизнання зацікавленими особами наявності у ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» відповідного права постійного користування земельною ділянкою, обраний ним спосіб захисту є правомірним.
На підставі викладеного, за результатами оцінки правових норм та доказів у справі Суд висновує, що:
- ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» за наслідками державної реєстрації у якості селянського (фермерського) господарства шляхом передачі у постійне користування його засновнику - ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20 га для утворення фермерського господарства набуло статусу її постійного користувача;
- набуття статусу постійного користувача здійснене «автоматично» та не потребувало раніше та не потребує зараз додаткової обов'язкової перереєстрації відповідного права;
- невизнання зацікавленими особами Великосеверенської сільської ради статусу ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» як постійного користувача земельною ділянкою порушує права останнього на користування нею.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовими витратами у справі є витрати ФГ «Цапушел Сергія Сергійовича» на сплату судового збору у розмірі 3028 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України відносяться на нього.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати за Фермерським господарством «Цапушел Сергія Сергійовича» (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Інгульська, буд. 1А; ідентифікаційний код 23234953) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 20 га, яка розташована на території Великосеверинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право постійного користування землею серії КР № 100047 від 04.10.1995 на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення Суд склав - 01.10.2025
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення направити ФГ "Цапушел Сергія Сергійовича" та Великосеверинівській сільській раді в електронній формі до Електронних кабінетів.