вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа № 911/2994/25
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано конкретизований список кредиторів, проте, зазначені в ньому відомості потребують уточнення щодо переліку кредиторів, коректного зазначення номерів кредитних договорів, загального розміру кредиторських вимог та щодо кожного кредитора - загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо та належного документального підтвердження зазначеного.
Так заявником у наданому конкретизованому списку кредиторів не було виокремлено розмір загальної заборгованості, заборгованості за тілом кредиту та сум неустойки щодо кожного кредитора. Замість цього ОСОБА_1 надано відомості щодо загальної суми заборгованості, проте не вказано з чого, окрім тіла кредиту, складається загальна сума заборгованості, оскільки розмір останньої перевищує за значенням розмір заборгованості за основним зобов'язанням.
До заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано кредитний договір № 8732192 від 28.11.2024, укладений з ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», інформація про який у конкретизованому списку відсутня.
Разом з тим, заявник зазначає, що право вимоги за вищевказаним кредитним договором було передано ТОВ «ФК «ЄАПБ». Проте, суд звертає увагу, що матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не містять жодних доказів на підтвердження зазначеного.
На підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами та її розміру до заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) надано кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», який не є належним чином завірений у відповідності до чинного законодавства України, оскільки не відповідає положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020.
Суд звертає увагу заявника, що системний аналіз норм Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та пунктів Положення Бюро (затвердженого Директором ТОВ "Українське бюро кредитних історій" 15.05.2017 та погодженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 01.06.2017 № 2185) дає підстави для висновку, що створений за допомогою електронно - програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (у розумінні цього Закону: Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у таких формах: електронній або паперовій (паперовій копії електронного документа).
У силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020 оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". При цьому паперова копія кредитного звіту (як електронного документа) має засвідчуватись у порядку, визначеному чинними законодавством України.
З урахуванням вимог статті 96 ГПК України, кредитний звіт (що є електронним текстовим документом) може подаватися учасником справи до господарського суду у таких формах:
1) у електронній формі в оригіналі (як електронний документ, що містить обов'язкові реквізити, зокрема електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до законодавства);
2) у електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи (особи, яка подає такий доказ) або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі;
3) у паперовій копії таким способом:
- засвідченою згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро (ТОВ "Українське бюро кредитних історій") як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію;
- без засвідчення учасником (оскільки стаття 96 ГПК України того не вимагає), який подає паперову копію кредитного звіту, однак з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі.
Суд також зазначає, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, суд враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, належно засвідчений кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій", хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на обов'язок заявника-фізичної особи (як єдиного можливого суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) підтверджувати обставини своєї неплатоспроможності чи її загрози належними та допустимими доказами у відповідному обсязі, суд не може брати до уваги наданий до заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) кредитний звіт ТОВ «УБКІ», який, крім того, не підписаний ані заявником ані відповідною особою кредитного бюро, як єдиний доказ на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань, а також їх розміру.
Разом з тим, до заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності долучено запит б/н від 04.09.2025 про надання копій кредитних договорів та актуальної інформації про стан заборгованості, який було направлено на електронну адресу кредиторів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Юніт-Капітал» у день його підписання.
Проте, суд зазначає, що, відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Враховуючи, що відповідні запити боржника про надання інформації про фінансові зобов'язання, датовані та направлені на адреси кредиторів 04.09.2025, строк подання відповідей на них не сплив.
Крім того, суд звертає увагу, що заявником не надано доказів направлення таких запитів до інших кредиторів - ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «Містер Мані», ТОВ «Еко Фін», ТОВ «Смартівей Юкрейн», АТ «Юнекс Банк», ТОВ «ФК «Процент», ТОВ «Бізнес Позика», ТОВ «ФК «Просто Кредит», АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до п. 8 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Так, у тексті заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) ОСОБА_1 зазначено, що у неї відсутні рахунки/електронні гаманці (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах.
Водночас, у конкретизованому списку кредиторів заявником було вказано, що у неї наявна заборгованість перед АТ «Юнекс Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк» за кредитною карткою.
Також до заяви б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) надано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок у АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 на її ім'я; та довідку про заборгованість б/н від 26.06.2025 перед АТ «Універсал Банк».
Письмових пояснень заявника про причини не зазначення інформації про рахунки/електронні гаманці(у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах суду не надано.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirе соntrаасtum знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті 1-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Отже, з метою дотримання вищезазначених принципів законодавства, боржник має надати суду повну та достовірну інформацію про обставини справи, зокрема, про свій майновий стан: відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; банківські виписки щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами по день звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Так, заявником надано скріншот з Кабінету водія на сайті e-driver.mvs.gov.ua, з яких вбачається що інформація про документ (національне посвідчення водія) та власні авто боржника відсутня.
Проте, суд звертає увагу заявника, що вказаний скріншот не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності або відсутності рухомого майна, в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд не може брати до уваги надані заявником скріншоти як доказ на підтвердження наявності/відсутності рухомого майна, яке перебуває в боржника та/або членів його сім'ї на підставі права власності або користування.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- уточнений конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази на підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами та її розміру;
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях (у тому числі банківські виписки щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами);
- належні та допустимі докази на підтвердження наявності/відсутності рухомого майна, яке перебуває в боржника та/або членів його сім'ї на підставі права власності або користування;
- докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 09.09.2025 (вх. № 1016 від 22.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лутак